Протягом минулого тижня постійні відвідувачі Британської бібліотеки та численні туристи з усіх країн світу мали нагоду стежити за появою на головному майданчику перед Бібліотекою (коротко: П’яца) дивовижної споруди. У неділю 21 червня цю споруду було урочисто відкрито. Назва інсталяції – «Crossroads of Curiosity» («На перехресті дивовиж»). Цей незвичайний витвір  створив митець із Америки Дейвід Нормал у результаті співпраці з кураторами Британської бібліотеки (Відділ British Library Labs). Для своєї інсталяції він використав численні ілюстрації з британських книг вікторіанської доби. Мільйони ілюстрацій вперше стали доступними широкому загалу саме завдяки широкомасштабному оцифровуванню, здійсненому у Бібліотеці. 

 

Цифрова лабораторія існує в Британській бібліотеці уже кілька років і намагається відповісти на питання: «Що робити з оцифрованим матеріалом? Як краще використати оцифровані книги?» Спочатку працівники Відділу створили Механічного куратора, котрий щогодини вибирав з масиву ілюстрацій нову і робив її доробком загалу. Саме ці ілюстрації і захопили творчу уяву американського митця-колажиста. Вперше його інсталяція була показана минулого року на традиційному фестивалі у штаті Невада під назвою «Burning Man Ferstival». А цього року інсталяція прибула з США до Лондона. Інсталяція експонуватиметься на П’яці до листопада 2015 р.

 

Кожного року Цифрова лабораторія проводить конкурс на кращу ідею використання оцифрованого матеріалу – чи то для наукових лосліджень, чи для мистецьких проектів. Нещодавно були оголошені переможці 2015 р. Ними стали: д-р Адам Кримбл (Dr. Adam Crymble) – викладач цифрової історії, та д-р Катріна Навіцкас (Dr. Katrina Navickas) – старший викладач історії. Обоє з університету в Гартфордширі (University of Hertfordshire). 

 

Молодий д-р А. Кримбл вивчає історію міграції та інтегрування імігрантів у нові суспільства, використовуючи наявний тепер масив оцифрованих матеріалів на цю тему. Він вийшов з цікавою ідеєю використання  безплатної масової допомоги (crowdsourcing) для ідентифікації оцифрованих матеріалів і створення метаданих для подальших досліджень. Його проект має назву «Crowdsourcing Objects: repurposing the 1980s arcade console for scholarly image classification». 

 

Д-р К. Новіцкас обрала тему «Political Meetings Mapper: bringing the British Library maps to life with the history of popular protest». Її ідея полягає у створенні механізму використання оцифрованих газет та мап із колекції Бібліотеки для повнішої картини масових політичних протестів у Британії у 1830–1840-х рр. (період Чартизму). 

 

Біографії переможців та детальніші описи цих двох проектів можна знайти у блозі: http://britishlibrary.typepad.co.uk/digital-scholarship/2015/06/bl-labs-competition-winners-for-2015.html 

 

Щорічні конкурси відкриті для всіх науковців у Британії. Сподіваюся, що українські бібліотеки та архіви, котрі розпочали і вже проводять програми оцифровування, переймуть досвід колег з Британії і здивують нас усіх цікавими проектами на базі українського оцифрованого матеріалу.