• проаналізувати сучасний стан роботи з книжковими пам'ятками установ-фондоутримувачів;
• розробити наукове та методичне забезпечення роботи;
• створити уніфіковане програмне забезпечення;
• клопотати про створення міжвідомчої ради та організувати регіональні центри з ведення Реєстру;
• організувати підготовку кадрів в системі професійної бібліотечної освіти та регулярне підвищення кваліфікації фахівців, орієнтованих на роботу з книжковими пам'ятками.

За словами директора Інституту книгознавства НБУВ д-ра іст. наук, професора Галини Ковальчук, питання державної реєстрації книжкових пам’яток в єдиному ресурсі країни турбує всіх спеціалістів, які працюють з такою категорією пам’яток, у тому числі співробітників спеціалізованих відділів бібліотек України. Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського постійно приділяє увагу цьому питанню, організовуючи навчальні семінари, розробляючи методичні рекомендації та готуючи матеріали (описи рукописних книг, стародруків та рідкісних видань ХІХ–ХХ ст.) зі своїх фондів до Держаного реєстру національного культурного надбання. Саме тому для нас надзвичайно цікавим є і досвід наших білоруських колег, які працюють у цьому ж напрямі, - наголошує книгознавець.