Підсумки третього науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

Поділитися:

26-27 листопада 2015 року у Державному політехнічному музеї при НТТУ «КПІ» було проведено третій науково-практичний семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація». Тема заходу - «Типологія, якість, права та ліцензії оцифрованого ресурсу». Мета заходу ознайомлення фахівців з передовими світовими практиками, навчання технологіям оцифрування, формування та інтеграції цифрових колекцій, методам їх розповсюдження та використання. На третьому семінарі серії заходів "Оцифроване надбання" відповідно до провідних європейських практик були розглянуті основні типи оцифрованого контенту, вимоги до якості на етапах підготовки та онлайнової репрезентації цифрових колекцій, категорії прав та ліцензії на використання оцифрованих ресурсів. Демонструвався провідний досвід та успішні проекти з представлення національної спадщини у цифровому контенті.

Підсумки першого науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

Підсумки другого науково-практичного семінару «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація»

Загальні світові тренди [1, 32, 45, 46, 47, 48]

Нинішні темпи змін вимагають, щоб співробітники постійно навчалися – тільки так організації можуть зберігати конкурентоспроможність. Всі експерти сходяться у тому, що у найближчі роки ринок електронного навчання буде швидко зростати. Ще один важливий для загальної картини фактор – це розвиток хмарних технологій, особливо SaaS-рішень. Популярність SaaS-моделі сприяє і зростанню ринку електронного навчання, що тісно пов'язано з такими трендами, як поширення Інтернету і різних мобільних пристроїв. Згідно з даними IDC, до 2017 року частка персональних комп'ютерів у загальному обсязі ринку персональних пристроїв скоротиться з 28.7% (показник 2013 року) до 13%. Частка планшетів зросте з 11.8% до 16.5%, а смартфонів - з 59.5% до 70.5%. У зв’язку з цим, ще один важливий тренд - це BYOD, тобто поширення використання співробітниками власних пристроїв на роботі, а також у корпоративному навчанні.

В рамках всієї індустрії корпоративного навчання сектор e-learning (електронне навчання) всі останні роки переживав зростання, у всіх своїх напрямках. Електронне навчання все більше використовується і у великих, і в дрібних організаціях. Найважливішим трендом, є зростаюча роль безперервного навчання і його зв'язок з ефективністю роботи. У контексті безперервного навчання e-learning є дуже важливим, оскільки воно дозволяє швидко давати співробітникам потрібну підготовку.

Невідповідність практичних потреб, сучасним університетським програмам підготовки, також провокують організації використовувати електронне навчання персоналу. Крім того, з’явилося багато проектів, ініціатив, організацій, та інших ресурсів, для підвищення кваліфікації персоналу.

Europeana з’явилася 5 років тому, з великою політичною ідеєю об'єднати Європу за допомогою культури, зробити культурну спадщину доступною для всіх. Під час рамкового проекту i2010 розпочатого у 2005 році, Європейська комісія запропонувала нові політичні орієнтири формування європейського інформаційного суспільства на період до 2010 року. Були задекларовані такі основні цілі:

створення єдиного європейського інформаційного простору, необхідного для успішного функціонування відкритого і конкурентоспроможного внутрішнього ринку у сфері інформаційного суспільства та засобів масової інформації;
зростання інновацій та інвестицій у дослідження в області інформаційних та комунікаційних технологій;
інтегроване європейське інформаційне суспільство, що висуває на передній план кращу якість суспільних послуг і життя.

Цифрова спадщина кумульована у проектах Europeana допоможе глибше зрозуміти один одного і стане резервом для розгортання креативної економіки (booming creative economy). Але це стане можливим лише тоді, коли оцифрована інформація буде доступна за відповідними ліцензійними умовами і почнуть використовуватися сумісні рішення і стандартизовані метадані. На сьогодні 90% культурної спадщини Європи, ще не оцифровано, проект Europeana прагне досягти 10% оцифрованння.

У стратегії Europeana 2020, зазначено, що відповідно до нового фінансового інструменту Європейського Союзу – Connecting Europe Facility (CEF), Europeana буде працювати як Digital Service Infrastructure (інфраструктурний цифровий сервіс): платформа, що надає можливість використовувати і досліджувати сектор культурної спадщини (Cultural Heritage Sector). Через суттєві скорочення бюджету у CEF, серед головних вимог фінансування з’явилася – набуття самодостатності, через декілька років фінансування. Тобто CEF надає стартовий капітал і Europeana має розробити потоки доходів за декілька років, таким чином, щоб лишалася можливість використовувати ресурси культурних установ. Зараз Europeana шукає таку бізнес-модель, яка дозволить стати менш залежними від центрального фінансування ЄС, що у той самий час не конфліктуватиме з цілями і місією Europeana. Серед основних ідей – створення мульти-орієнтованої платформи. Europeana позиціонує себе як платформа культурної спадщини та культурних новацій, що об’єднує людей і організації, які представляють і використовують культурне надбання.

Проекти і ресурси для підвищення професіоналізму [1, 13, 31, 33, 44]

Проект DigCurV фінансується програмою Європейської комісії Леонардо да Вінчі (Leonardo da Vinci programme), щоб створити основу навчальної програми для професійної підготовки у цифровому куруванні. DigCurV об'єднує мережу партнерів спрямовуючи їх на доступність професійної освіти для цифрових кураторів, у бібліотеках, архівах, музеях та інших секторах культурної спадщини, яким необхідно розвивати нові навички, які знадобляться для довгострокового управління цифровими колекціями.

У рамках проекту DigCurV було розроблено віртуальну гру - CURATE The Digital Curator Game, яку можуть скачати всі члени проекту. Гра CURATE призначена для тренування, дозволяє гравцям відчути себе кураторами цифрового проекту, вирішувати питання і проблеми, які виникають, коли інститути займаються цифровим куруванням і збереженням.

APARSEN (Alliance for Permanent Access to the Records of Science in Europe Network – Альянс постійного доступу до наукових документів у мережі Європи) став ресурсом передового досвіду, що зібрав надзвичайно різноманітний набір документів про практичну роботу організацій та дослідників з метою приведення їх до узгодженості і послідовності, а також дослідження перешкод довгостроковому доступу та зручності використання (юзабіліті) цифрової інформації і даних. Все це сприяло створенню Віртуального центру цифрового довгострокового збереження передового досвіду (Virtual Centre of Digital Preservation Excellence). Проект фінансується Сьомою рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень, технологічного розвитку і демонстрації (European Union’s Seventh Framework Programme for research, technological development and demonstration).

Мета цього проекту виявити відмінності методів цифрового збереження у різних організаціях Європи і спробувати звести їх у єдину концепцію. В основі зведеної концепції лежить концепція OAIS Reference Model (Еталонна модель).

DCH-RP (Digital Cultural Heritage Roadmap for Preservation – Цифрова Культурна спадщина орієнтовна карта збереження) координує підтримку програми ЄС – FP7 e-Infrastructures Programme, проект запущено, щоб виявити передові практики для створення стандартів збереження. Проект націлений:

привести у відповідність методики зберігання та консервації даних у секторі цифрової культурної спадщини;
розвити діалог та інтеграцію між установами, інформаційними інфраструктурами, дослідженнями і приватними організаціями;
ототожнити моделі управління, підтримки і стабільності інтегрованої інфраструктури для цифрового збереження культурного контенту.

DCH-RP включає у себе 13 партнерів з країн ЄС і прагне розширити кількість партнерів з Європи та інших країн.

Digital Preservation Business Case Toolkit це комплексний інструментарій, для моделювання бізнес-ситуацій і залучення фінансування для організацій, що займаються цифровим збереженням. Створено освітньою організацією Jisc і фінансовано SPRUCE Project. Цей інструментарій забезпечує вичерпне керівництво з моделювання бізнес ситуацій, стосовно цифрового збереження. Якщо організація прагне змінити, адаптувати або розширити свою діяльність і потребує додаткових ресурсів, то за допомогою Digital Preservation Business Case вона може підготовити бізнес план.

Організація iSchools – це консорціум з більш ніж 50 навчальних закладів заснований у 2005 році 10-ма країнами світу, серед яких США, Канада, Австралія, Великобританія, Китай та ін. Діяльність цих закладів присвячена просуванню інформаційної грамотності у 21-му сторіччі. До iSchools увійшли нещодавно створені навчальні заклади, деякі з яких розвивалися за вузько орієнтованими програмами, такими як інформаційні технології, бібліотекознавство, інформатика та ін. У той час як кожен з цих навчальних закладів (iSchool) має свою спеціалізацію, разом їх фундаментальні інтереси спрямовані до відносин між інформацією, людиною і технологіями. Організація iSchools керується членами iCaucus.

У iSchools приймають як даність, той факт, що інформаційна грамотність необхідна для прогресу в областях науки, бізнесу, освіти і культури. Професіонал має розуміти користувачів інформації, способи використання інформації, характер самої інформації, а також інформаційні технології та мати навички роботи з необхідними додатками. Запропоновані програми в iSchools включають у себе інформаційну архітектуру, дизайн, політику та економіку, управління знаннями, проектування взаємодії з користувачем (UX) і юзабіліті, збереження та консервація, бібліотечні відносини та управління бібліотеками, соціологія інформації і взаємодія людини з комп'ютером та комп'ютерні науки.

Ви можете приєднатися до iSchools, якщо відповідаєте вимогам організації. Навчальні заклади, що входять до iSchools повинні мати розвинуту дослідницьку діяльність, брати участь у підготовці майбутніх дослідників (як правило, через активні, науково-орієнтовані докторські програми), а також мати прогрес у сфері інформаційних технологій.

У Великобританії провідним професійним органом для бібліотекарів, інформаційних фахівців і менеджерів знань є CILIP (Chartered Institute of Library and Information Professionals – Чартерний Інститут бібліотечних та інформаційних фахівців). Він представляє інформаційні професії, підтримує розвиток навичок, знань і досвіду, крім того акредитує програми різного ступеня у бібліотечній та інформаційній науці університетів Великобританії. Одним з цікавих проектів CILIP, є PKSB (The Professional Knowledge and Skills Base – База професійних знань і навичок). Вона націлена на розвиток професійних областей та технічного досвіду, разом із загальними навичками і можливостями, що необхідні у бібліотеці або у інших сферах управління інформацією та знаннями. PKSB можуть використовувати як фізичні особи, так і роботодавці, для визначення професійних якостей, що необхідні у конкретних галузях, розробки ідей для навчання та безперервного професійного розвитку.

Фізичні особи, можуть використати PKSB:

для ознайомлення з широким спектром знань і навичок, що необхідні для здобуття конкретної професії;
як інструмент самооцінювання, для позиціювання свого особистого і професійного рівеня;
для презентації своїх унікальних навичок роботодавцям.

Роботодавці, можуть використати PKSB:

для оцінювання і розвитку персоналу, виявлення прогалин у знаннях і навичках або областях, що мають розвиватися;
як основа для аналізу навичок, навчання персоналу і створення планів розвитку;
для розробки ідей для навчальних курсів і безперервного розвитку професійних можливостей.

Подальша підтримка для роботодавців у CILIP:

розроблено шаблон, який може продемонструвати співробітникам рівень знань та навичок, необхідних у вашій організації або на окремих посадах;
демонстрація співробітникам як можна використовувати PKSB і розвивати свої знання та навички;
навчання на сайті, тобто є можливість отримати доступ до навчальних груп співробітників за широким діапазоном тем.

Сервіс PKSB доступний в якості інтерактивного PDF, повний доступ до якого надається після введення імені, номеру учасника і дати. PKSB зберігається на комп'ютері і постійно оновлюється, відображаючи розвиток знань і навичок учасника. Крім того, учасники CILIP мають доступ до цілого ряду допоміжних матеріалів у віртуальному середовищі навчання, адже основною ціллю є розвиток професіоналів, як частини професії.

Оцифрування документів.

Архівні інформаційні системи [7] – приватне підприємство, що першими в Україні розпочало масштабне оцифровування та впровадження інформаційних технологій в архівній та бібліотечній галузях у 2005 році. Серед запропонованих послуг – сканування, інформатизація, хостинг, продаж, інсталяція, навчання, гарантійне та постгарантійне обслуговування обладнання компаній Zeutschel та Microbox та ін. Архівні інформаційні системи співпрацюють з Acmisgroup – ексклюзивним постачальником книжкових сканерів марки Zeutschel, високопродуктивних документних сканерів Microform, програмного забезпечення для обробки відсканованих зображень та ін.

Оцифровування відбувається на спеціальному обладнанні за місцем їх зберігання (архівні справи, книги, стародруки, а також мікрофільми). Великі газетні колекції також можна оцифрувати, розпізнати, постатейно сегментувати і сформувати метаописи у форматах METS/ALTOю. Одна з останніх розробок АІС – власна система он-лайн презентації колекцій з розширеним повнотекстовим пошуком Libraria [57].

Одним з партнерів Архівних інформаційних систем є CCS (Content Conversion Specialists), компанія, що вже більше 40 років, розробляє комплексне та інтелектуальне програмне забезпечення і сервісні рішення для великих проектів з оцифрування та моніторингу засобів масової інформації. Однією з розробок є docWorks – програмне забезпечення яке використовують у відомих бібліотеках, видавництвах і компаніях по всьому світу, для оцифрування і розпізнання бібліотечних фондів та архівів, можливості пошуку і довгострокового збереження. Ця програма має можливість не просто розпізнавати символи тексту а і його структуру (статті, параграфи, розділи, тощо), таким чином, з’являється можливість повнотекстового пошуку по конкретному розділу у тексті. Програма імпортує підготовлені відскановані зображення, однакового розміру, далі відбувається сегментація сторінки і редагування структури (параграфи, глави, статті), корекція тексту і створення метаданих. Далі створені метадані конвертують у стандарт METS / ALTO. Подібним чином працює і друга розробка для розпізнавання газет – newsWorks.

Архівні інформаційні системи брали участь в оцифруванні для Центрального державного архіву вищих органів влади і створенні Колекції документів Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга (Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg - ER) [68], який є одним з найбільших і інформативних документальних масивів, які висвітлюють нацистську політику та діяльність з конфіскації і вивезення культурних цінностей з окупованих територій. У 2005 році The Conference on Jewish Material Claims Aganst Germany (США) ініціювала міжнародний проект з оцифрування і віртуальної реконструкції всього архіву Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга. Завдяки фінансовій підтримці Claims Conference українська частина архіву Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга була оцифрована (924 справи, близько 140 000 зображень) і представлена на сайті з автоматизованими пошуковими можливостями на базі анотованих описів справ - 1275 позицій, а також покажчиків організацій, імен та географічних назв. Всі зображення зроблено кольоровими, на замовлення Das Bundesarchiv, так як необізнані у німецькому діловодстві працівники неправильно підшили і систематизували справи. Das Bundesarchiv планує пересистематизувати архів оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга.

Загалом, Архівні інформаційні системи [8] сканують колекції на які вони отримують гранти і фінансування. Привозять своє обладнання, навчають людей на місці. У середньому, така практика дає результат 30-40 тисяч зображень на місяць (від 20 до 140 тисяч). Відмовляються знімати документи, що не можна розшивати, де текст потрапляє під корінець. Особливо це стосується архівних справ. Скануючи документи у яких текст на прозорому папері, підкладають білий папір, що поліпшує якість цифрової копії і полегшує процес обробки.

Оцифрування у Німецьких архівах [2, 3]

Оцифрування у Німеччині почалося у 90-х роках з маленьких проектів, що були більше схожі на експерименти. На порталах публікувалися звичайні скановані зображення. Із розвитком було розроблено технологічні засади, оцифрування стало координуватися на національному рівні, а пізніше, з’явилася ідея «інформаційного суспільства» і координація тепер відбувається ще і на рівні ЄС. У Німеччині намагаються все централізувати і це те, чого чекають від усіх країн ЄС. Централізація – основна умова фінансування.

У Німеччині не існує єдиної стратегії оцифрування. У різних архівах Німеччини використовують різне програмне забезпечення – придбане, або розроблене власними силами. У архівах, бібліотеках, музеях оцифровують виходячи із своїх можливостей і особливостей. Але є деякі загальні тенденції:

загальна увага, приділяється потребам користувачів та якості;
збільшення кількості електронних послуг;
масове оцифрування.

У Німеччині, на відміну від багатьох інших країн найдовшим етапом є планування, завдяки чому, процес реалізації проходить без проблем. Першими архівами, що почали оцифрування були FA, SABW, SA NRW.

По всій Німеччині, оцифровано від 1 до 10 % архівної інформації, через складність оцифрування архівних документів.

У одних архівах, за умови що Ви дослідник, можна отримати копії документів безкоштовно, у інших доведеться платити. На відміну від Польші, де власним фотоапаратом, або смартфоном, можна фотографувати все безкоштовно.

У Німеччині не сканують те що не описано, адже це не можна опублікувати. Також, має велике значення стан документу, можливо сканування не має сенсу, якщо текст вже вицвів, або документ сильно пошкоджений. Крім того, велике значення має зміст документів – провокаційні заклики, насильницькі сцени і тому подібне не сканується.

Цінні видання намагаються сканувати своїми силами, а все інше з допомогою сторонніх організацій. Загалом для майстер-копій використовують формати TIFF, JPG, JPG 2000 від 150 dpi до 600 dpi (чим менше зображення тим більша роздільна здатність), а для робочих копій – JPG, PNG, GIF від 72 dpi і SVG. Для публікації в Інтернеті використовують JPG – тому що він не вимагає допоміжних плагінів. Використовують п’ять типів сканерів – планшетні, планетарні, листопротяжні, барабанні і сканери для мікроформ.

У Німецьких архівах використовують формати метаданих EAD і ISAD (G) (для опису самого документа), EAC-CPF і ISAAR (для опису творця документа), та EAG і ISDIAH (для опису самого архіву). Автоматизація пошуку почалася у 1970-х роках з перфорованих карток і тезаурусів. Першими базами даних були MIDOS і ACTApro.

Оцифрування словників [17, 38, 39]

Для ефективного використання оцифрованих словників потрібно перетворити словники на лексикографічну базу даних, цей процес включає такі етапи:

Побудова концептуальної моделі словника;
Сканування;
Розпізнавання;
Виявлення та виправлення недоліків допущених на етапі 3;
Парсинг тексту.

На першому етапі відбувається аналіз структури словникових статей, виділення основних структурних елементів, визначення зав'язків між ними, опис формальних ознак для всіх структурних елементів, які базуються на поліграфічному оформленні словникових статей та можуть бути використані для ідентифікації окремих структурних елементів під час процедури парсингу, а отже служать орієнтиром для формулювання вимог до електронного представлення словника.

Етап сканування включає у себе вибір, налаштування обладнання та програмного забезпечення, підготовку словника до сканування та, власне, процес сканування.

Етап розпізнавання включає у себе налаштування програмного забезпечення, вибір режиму розпізнавання, формату збереження даних, розпізнавання тексту, збереження його у файл. У процесі розпізнавання зображень сторінок словників, крім тексту важливим є виділення шрифтового та поліграфічного оформлення, адже за рахунок нього відбуватиметься ідентифікація структурних елементів словникових статей.

На етапі виявлення та виправлення недоліків формулюються вимоги до вихідного тексту словника після розпізнавання, здійснюється аналіз розпізнаного матеріалу, виявляються недоліки, систематизується та формулюються правила їх виправлення. Вимоги до вихідного тексту словника формулюються на основі формального опису структурних елементів словникової статті: все шрифтове оформлення, поліграфічні ознаки, спеціальні символи, які використовуються для ідентифікації структурних елементів повинні бути відтворені. Недоліки, виявленні під час аналізу, слід систематизувати за спільними ознаками та визначити шляхи їх усунення. Справа в тому, що частина помилок повторюється і для них можна сформулювати правила виправлення за допомогою функції автоматичної заміни, доступної в більшості текстових редакторів.

На етапі парсингу, використовується спеціальна програма (або певний блок програми), який називається парсером. Парсер на основі метамови словника виявляє його структурні елементи, присвоює їм маркери, на основі яких відбувається конверсія вмісту словника до лексикографічної бази даних. На даний час існує значна кількість розробок готових парсерів, написаних різними мовами програмування, проте більшість із них прив’язані до конкретних задач. Кожний словник являє собою формалізовану систему із розгалуженою словниковою структурою, метамовою яка формулюється за допомогою певного поліграфічного оформлення. На основі закономірності, яка полягає в тому, що однакові структурні елементи словникової статті мають однакове поліграфічне оформлення, можна і побудувати шаблон для їх запису до відповідних полів бази даних. Лексикографічна база даних забезпечує широкі можливості для побудови зовнішніх інтерфейсів різних типів.

Оцифрування у фото-архіві Alinari [6, 14, 54]

Fratelli Alinari засновано у 1852 році, братами Alinari, як фотографічну майстерню, що спеціалізувалася на фотографічних портретах, фотографіях витворів мистецтва та історичних пам'яток. Сьогодні Alinari є найстарішим фондом, що не має аналогів (більш ніж 5,5 мільйонів історичних і сучасних фотографій, від антикварних гравюр і скляних негативів до кольорових фото), і відповідає за менеджмент поточних програм виставок і публікацій фотоматеріалів фонду. Alinari постачає іконографічні пошукові сервіси і управляє як італійськими так і зарубіжними фото-архівами, постійно збільшуючи "банк зображень", частина яких вже на мікрофішах і на цифрових носіях. Самі ж фотографії зберігаються у спеціальних коробках вироблених з безкислотного картону у сховищі з жорстким контролем умов – рівень вологи 50%, температура 17°.

У 2007 року у Флоренції відкрито музей MNAF (National Museum Alinari for Photography). Музей надає спеціальні послуги на фото-виставках: постійно представлені матеріали про історію фотографії, освітні і тренувальні сервіси для студентів, розділ з 3D-зображеннями, де сліпі люди можуть торкнутися 3D артефактів і розуміти що зображено на фотографіях.

Щоб зображення стали доступними для більшого числа користувачів, Alinari створило пошукову он-лайн систему у своїх фото-архівах, застосувавши систему іконографічної класифікації створену у співпраці з Університетом Флоренції, яка вже містить більш ніж 300 тисяч зображень з фото-архіву Alinari. Близбко 400 нових зображень додаються онлайн щодня. Процес оцифрування здійснюється за допомогою планшетного сканера Kodak EvErSmart Supreme і камерами Phase One і Leaf/Mamiya. Обробляється за допомогою професійного програмного забезпечення Capture One Pro. Дуже великі зображення (до 10м) сканують частинами, а потім збирають частини у ціле зображення. Корекція кольору відбувається за допомогою моніторів EIZO у повністю каліброваній системі. Колірні профілі вибрані з Adobe '98 колірного простору.

У 1994 році фірма почала численні ініціативи щодо участі у технологічних і культурних проектах Європи. Серед найбільш важливих проектів є Aquarelle, Artline, Victor, Imprimatur, aceMedia, Euridice, 2Kan, Orpheus, Ermione, RegNet, Migrator 2000, eCHASE, Multimatch, MILE, Tripod, Eurogene, Fotomemoria, CITER, GLOCAL, VisitoTuscany, CONVERGENCE, Paths, Decipher, BBinding, EuropeanaPhotography і Ambrosia: Europeana Food and Drink та ін.. Фото-архів Alinari дуже активний в Італії та Європі бере участь у декількох дослідницьких і освітніх проектах, забезпечуючи цінний внесок, головним чином, в таких областях як водяні знаки, управління цифровими правами, контент-постачальник, 2D-3D додатки, поліпшення зображень, інтелектуальне вилучення змісту, веб-семантика та онтологія, дистанційне навчання, збереження та відновлення зображень, перевірка, тестування, мобільні додатки, експлуатація, поставка мультимедійного контенту.

Фото-архів Alinari використовує Digimarc для створення водяних знаків на зображеннях. Digimarc дозволяє додавати інформацію у вигляді водяних знаків до друкованих матеріалів, аудіо, відео, зображень і деяких об'єктів.

Корекція зображень відбувається за допомогою Capture One 8.x, що має спеціалізований набір функцій, який забезпечує швидкий репрографічний процес. Програма автоматично обрізає і вирівнює зображення, відтворює чорно-білі і кольорові негативи з плівки і прозорих матеріалів, має функцію LAB Color для точної валідації кольорів (1976 CIE L*A*B*), має підтримку AppleScript для швидкої і ефективної автоматизації процесу.

Одна з послуг, яку надає Alinari – це друк зображень на замовлення. Користувач обирає зображення з бази Alinari, розмір, якість зображення і паперу і за відповідну плату, роздруковує його. Alinari співпрацює з фірмою Hewlett-Packard (HP), крім того, відкрита до співробітництва з архівами, музеями і бібліотеками – які можуть стати постачальниками нових зображень. Кіоски із спеціальним обладнанням, можуть знаходитися у людних місцях, при тому що роздруковане зображення можна забрати на місці і оплатити на місці, або замовити доставку. Також Alinari планує використовувати принтери SureColor P7000 і SureColor P9000 від Epson. Завдяки новій технології пігментації чорнила Epson UltraChrome HDX, що використовуються у цих принтерах, стійкі до впливу зовнішніх факторів, виробник обіцяє яскравість кольору до 200 років для кольорових і до 400 років для чорно-білих чорнил. Зображення що надані іншими закладами, захищаються ліцензією Creative Commons і прибуток з цих зображень, за контрактом ділиться навпіл між Alinari і постачальником.

Проблеми оцінювання якості і зберігання електронних документів [4, 71, 76]

Створення документів страхового фонду потребує приведення отриманої документації до сталої уніфікованої форми, придатної для збереження та оперативного відтворення інформації, це може бути аналогова форма на мікрофільмах або цифрова форма на сучасних електронних носіях з використанням растрових чи векторних форматів. На сьогодні, все ще найефективнішим способом створення страхових копій є мікрофільмування, у зв’язку із суттєвими перевагами:

простота запису інформації;
простота відтворення інформації;
можливість зберігання не менше 100 років.

У той час як зберігання документів страхового фонду на сучасних електронних носіях ще мають вирішити такі питання:

забезпечення гарантованого збереження цих даних та можливість їх оперативного відтворення (організації доступу до даних);
визначення форматів даних, які мають бути сталими і незмінними протягом тривалого часу;
використання носіїв для зберігання, які мають забезпечувати гарантований достатньо тривалий час збереження інформації без втрат та оперативний доступ до неї.

У системі СФД приймають документацію в електронному вигляді для виготовлення мікрофільмів, а також постачають документи СФД в електронному вигляді користувачам страхового фонду. Документація, переведена в електронний вигляд за допомогою будь-яких сканерів, має як власні дефекти, так і дефекти сканування. Використання цифрових технологій виготовлення мікрофільмів у системі СФД потребує розроблення методів об’єктивного оцінювання якості зображень. Цифрові формати зображень дозволяють застосовувати для оцінки якості числові критерії, які обраховують за спеціальними алгоритмами. Для растрових зображень визначено такі показники, що необхідно контролювати:

яскравість;
контрастність;
різкість;
кольоровий баланс;
цифровий шум;
тощо.

Растрові зображення можуть бути представлені за допомогою багатьох колірних моделей: RGB, YCrCb, YIQ, L*a*b*, LHC, HSI, HLS та ін. На підставі результатів аналізу плюсів і мінусів різних колірних моделей НДІ мікрографії запропонувало числові критерії якості растрових зображень, що представлені колірними моделями RGB та YIQ, а також алгоритми обрахунку цих критеріїв. Приблизну оцінку якості растрових зображень можна проводити за допомогою RGB-діаграм, які відображають статистичні характеристики розподілу кольорів за площиною зображення.

Запропоновані критерії якості растрових зображень дозволяють розробити методики вхідного та вихідного контролю документації в електронному вигляді.

У зв’язку з тим, що існуючі стандарти створені переважно для чорно-білої плівки, зображення розділяють на канали (4 канали для CMYK або 3 для LAB форматів) і зберігають кожен канал на окремому слайді. Після мікрофільмування каналів RGB, CMYK або LAB на плівці – відновлене зображення матиме великі втрати кольору. Тому для СФД розроблено новий, цифро-аналоговий спосіб зберігання – зображення розділяють на 9 каналів таким чином, що кожен з них містить свою унікальну інформацію про зображення. Крім того, цей метод:

апаратно незалежний;
не має обмеження на розмірність глибини кольору і яскравості;
має колірний обхват, що перевищує колірний обхват кольорової фотоплівки, сканерів і цифрових фотоапаратів;
відповідність кольору вихідного і відновленого кольорового зображення проводиться відповідно до вимог CIE94;

Презентація фондів [9, 10, 53, 55, 65]

Фонд «Вікімедіа» (Wikimedia Foundation Inc.) — неприбуткова організація, яка забезпечує матеріальне підґрунтя для численних Інтернет-спільнот, що створюють вміст, який вільно поширюється за ліцензіями GFDL, CC-BY(-SA) або знаходяться в суспільному надбанні. Більшу частину роботи зі створення «вільного вмісту» (текстів і зображень) і «вільного коду» (що поширюється під ліцензією GPL) роблять самі користувачі. Wikimedia Foundation засновано 20 червня 2003 року Джимбо Вейлсом. В Україні з 2009 року – «Вікімедіа Україна» пропагує створення і поширення вільних знань, передусім у проектах Вікімедіа.

GLAM (від англ. Galleries, Libraries, Archives, Museums, також укр. БоГеМА) — ініціатива, покликана спонукати заклади, що зберігають культурну та історичну спадщину, викладати свої ресурси у вільний доступ, зокрема й для використання спільнотою Вікімедіа. У рамках цієї ініціативи в Україні членами «Вікімедіа Україна» було організовано оцифрування фоноваликів з колекції Філарета Колесси. Контент, яким володіють бібліотеки, архіви, музеї та на який не розповсюджується авторське право, може значно збагатити Вікіпедію. Проекти можуть бути пов'язані з:

оцифруванням друкованих видань для представлення повного тексту у вільній бібліотеці Вікіджерела або використанням їхнього змісту для покращення статей;
оцифруванням та наданням у вільний доступ зображень для ілюстрації відповідних статей у Вікіпедії;
доповненням статей про видатних митців описами та зображеннями їхніх творів, а також створення окремих статей про ці твори;
оцифруванням відео- та аудіоматеріалів чи додаванням до Вікісховища файлів у цифровому форматі, що зображають події сучасного чи минулого, і можуть доповнити статті різної тематики;
оцифруванням архівних матеріалів.

Важливим напрямком роботи «Вікімедіа Україна» є публікація та опис у Вікіпроектах матеріалів бібліотек, галерей, музеїв. Значна частина роботи полягає у створенні описів об’єктів. За бажанням, до проекту можна приєднатися.

Стандарти метаданих [20, 21, 82, 83, 84, 85]

Коли мова йде про цифрову культурну спадщину часто згадуються різні стандарти метаданих. Під терміном метадані, ми розуміємо інформацію, яка описує об'єкт, тобто "дані про дані". Використання стандартів опису є важливою ланкою взаємодії різних культурних установ і проектів. Культурні установи використовують різні типи метаданих, такі як технічні, описові, концептуальні, процесуальні, адміністративні та інші стандарти. Ці стандарти можуть бути специфічними для різних установ, доменів, тощо.

Описові стандарти часто засновані на Dublin Core, стандарт метаданих який було створено для полегшення пошуку та управління документними веб-ресурсами. Dublin Core складається з п'ятнадцяти описових елементів і часто використовується як свого роду спільний знаменник. З так званих обмінних форматів метаданих, що використовуються для агрегації сьогодні досить популярними є LIDO і EDM (Europeana Data Model). У музеях для опису колекцій, є три стандарти рекомендовані Міжнародною радою музеїв (ІСОМ): SPEKTRUM, CIDOC CRM, і LIDO.

CIDOC - Conceptual Reference Model – представляє собою концептуальну модель, онтологію та ISO-стандарт (ISO 21127) для семантичної інтеграції інформації цифрової спадщини. В цілому акцент робиться на те, щоб зробити CIDOC CRM основою для семантичної сумісності цифрової інформації культурної спадщини і тим самим створити умови для підвищення якості семантичних зв'язків з метою покращення предметно-орієнтованих джерел інформації для міжгалузевих ресурсів культурної спадщини. CIDOC CRM більше зосереджена на визначенні зв’язків та моделюванні на основі подій і використовує ієрархічні зв’язки, для полегшення пошуку. Сьогодні велика увага приділяється Linked Open Data у секторі культурної спадщини. Проте, існує необхідність уточнювати дані на інституційному рівні і стандартизувати метадані на міжгалузевому рівні візуалізації даних щоб їх можна було знайти. CIDOC CRM це стандарт узгоджений з концептуальним стандартом для бібліотек - FRBR і на сьогодні в основному використовується в Європейському музейному колі. Крім того існують ініціативи направлені на узгодження архівних стандартів з CIDOC CRM.

LIDO (Lightweight Information Describing Objects) незалежно від того, який стандарт використовується у музейних базах даних / системах, метадані зазвичай агрегуються у форматі LIDO таким чином, що зберігається більш структурована інформація з вихідного формату. LIDO це формат, який зосереджено на сумісності стандартів з точки зору агрегації музейних даних на європейському рівні і використовується у більшості проектів Europeana, та інших проектах фінансованих ЄС.

Для агрегації метаданих Europeana використовує веб-платформу MINT, яка була спроектована і розроблена для полегшення агрегації метаданих з європейських установ пам’яті. Зокрема для проектів Linked Heritage, Carare, Europeana Fashion, Partage Plus, Athena Plus. MINT і LIDO розроблені у рамках проекту ATHENA і відповідають стандартним рекомендаціям ІСОМ та ЮНЕСКО.

SPEKTRUM представляє собою стандарт для експлуатації та управління музейними колекціями, який широко використовується у світі. Стандарт SPEKTRUM введено, розроблено і опубліковано організацією Collections Trust.

З 2014 року Українським центром культурних досліджень і залученими представниками музеїв, які вже ведуть електронний облік своїх колекцій розробляється Порядок обліку музейних предметів в електронній формі. В основу проекту покладені орієнтація на:

відкриті міжнародні стандарти метаданих (CIDOC CRM, LIDO, SPEKTRUM);
рекомендації Міжнародної ради Музеїв (ІСОМ);
відповідність чинним в Україні обліковим процедурам та можливість розвитку національного стандарту метаданих.

У проекті облік у електронній формі є додатковим до чинних паперових норм, а не замінює їх. Стандарт сумісний із онтологічною моделлю CIDOC CRM та форматами LIDO і SPEKTRUM.

Юридичні питання [14, 15]

EIFL-NET це неприбуткова організація, що працює з бібліотеками, які надають доступ до знань. Асоціація "Інформатіо-Консорціум" представляє EIFL-NET в Україні і надає такі послуги:

Консалтинг з питань створення та використання електронних інформаційних ресурсів;
Менеджмент ліцензій доступу до електронних ресурсів;
Програми відкритого доступу до інформації;
Впровадження відкритого програмного забезпечення у бібліотеках;
Програми з проблем авторського права у інформаційно-бібліотечних установах.

Поточну документацію з питань інтелектуальної власності, можна подивитися на порталі Державної служби інтелектуальної власності. Діяльність, безпосередньо пов'язана з питаннями авторського права і суміжних прав:

Відтворення та розповсюдження текстових документів в електронній формі, або мультимедіа інформації;
Створення Web-сайтів (програмне забезпечення, графіка, торгові знаки, тощо);
Створення і наповнення власних БД;
Публічна демонстрація аудіо та відео творів;
Платні послуги з використанням Об'єктів ІС;
Забезпечення доступу до електронних ресурсів.

Останнім часом, поширення набули ліцензії Creative Commons, неприбуткової організації, що має на меті сприяння створенню творчих матеріалів, доступних для використання та розповсюдження. Організація розробила і оприлюднила систему ліцензійних угод на об’єкти авторського права (Creative Commons licenses). Ці ліцензії (залежно від ліцензії, обраної автором матеріалів), обмежують лише певні матеріальні авторські права. Конкретна ліцензія позначається спеціальним кодом, який полегшує орієнтування користувача.

Цікаві цифрові проекти.

Українські проекти

Портал Шевченка [5, 67]

У 2014 році, до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка створено науково-освітній «Портал Шевченка». Ініціатором створення Порталу виступила Мала академія наук України. В подальшому до роботи було залучено Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Національний музей Тараса Шевченка, Інститут телекомунікацій та глобального інформаційного простору НАН України, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» та інші організації.

Портал створено з метою ознайомити українську і світову спільноти з усіма аспектами життя і творчості Т.Г. Шевченка. Завдяки науковій складовій порталу, усі його відвідувачі мають змогу проводити самостійні дослідження, обговорювати результати досліджень і поповнювати експозицію веб-ресурсу. Крім основних розділів порталу реалізовано низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань), серед яких мапа відображення місць, пов'язаних із життям та творчістю Тараса Шевченка, вивчати маршрути його подорожей, читати рукописи з оригіналу та з транскриптом текстів, ТаймЛайн та віртуальні тури місцями, пов'язаними з іменем Т.Г. Шевченка. На Порталі представлено електронні копії як завершених мистецьких творів, так і ескізів, етюдів та начерків, які дають можливість досліднику аналізувати зміни в творчих настроях художника, відкривати нові риси його творчого характеру. Особливістю Порталу є наявність великої кількості ілюстрованого візуального матеріалу, зокрема 3D екскурсії.

Домашній архів [26]

Державний архів Одеської області і КП Обласний інформаційно-аналітичний центр планують запустити проект з робочою назвою «Одеський домашній архів» (e-Archive), де всі бажаючі одесити зможуть в електронному вигляді вивчати свою генеалогію. Державний архів Одеської області відповідає за надання і готування контенту (цифрові фотокопії, науково-довідкову інформацію, переформатування, перейменування, обробка файлів), інформаційний супровід, заохочення відвідувачів. А КП Обласний інформаційно-аналітичний центр – розробку сайту, підтримку ресурсу і прийом оплати. Зараз Державним архівом Одеської області підготовлено понад 700 000 фотокопій, серед яких листи перепису населення Одеського градоначальства 1897 р., Метричні книги Одесси, Одеського повіту та Півдня України кін. 17 – поч. 20 ст., Іменна картотека про народження в Одесі осіб християнських конфесій 1890-1905 рр..

Кровець [22, 66]

Кровець – мережевий атлас народного мистецтва – укладений на основі експонатів з приватних збірок, впорядкований за видами народного мистецтва та місцем походження експонатів. Етнографічна колекція – понад 3700 артефактів, з яких 1700 вже експонуються на сайті. Для обліку експонатів, використовується Microsoft Office Access – реляційна система управління базами даних, що входить до стандартного пакету Microsoft Office. Access має широкий спектр функцій, зокрема пов’язані запити, зв’язок із зовнішніми таблицями і базами даних. З бази виводяться і роздруковуються спеціальні наліпки, що закріпляються на самому експонаті. Така наліпка містить інформацію про експонат: його номер, назву, назву колекції до якої він відноситься, місце походження, тощо. Оцифрування експонатів відбувається за допомогою фотокамери Canon EOS 5D Mark II. Перед публікацією на порталі, зображення обробляються у графічному редакторі Adobe Photoshop.

За технічної допомоги Спеціалізованоого Центру «БАЛІ» тепер колекція представлена також на порталі Europeana. Інформація про експонати внесена до бази даних з використанням Access не відповідала міжнародним стандартам, тому її довелося конвертувати.

Тустань_віртуальна [18, 70]

Проект Тустань_віртуальна започаткований у першу чергу як дослідницький інструмент для вивчення унікального виду середньовічного дерев’яного будівництва та його графічної реконструкції. До наскельних пам’яток неможливо застосувати традиційні методи досліджень та фіксації через складний рельєф, залісненість, значні розміри та висоту, неправильні геометричні форми скель, складне просторове розміщення слідів у різних площинах. Архітектор та археолог Михайло Рожко (1939–2004) розробив методику та розпочав системне вивчення Тустані, провів її архітектурно-геодезичні обміри та археологічні дослідження, здійснив низку графічних реконструкцій. При продовженні досліджень Заповідник «Тустань» зіткнувся з певними труднощами: традиційні способи фіксації є складними й довготривалими, їх двовимірні результати не дають достатнього просторового уявлення про об’єкт, а матеріали досліджень є великою кількістю різнорідної інформації, якою складно оперувати.

Для вирішення цих проблем Заповідник засобами новітніх інформаційних та геодезичних технологій створює віртуальну Тустань. Для точної та детальної фіксації скель зі слідами забудови використовуються технології лазерного сканування та фотограмметрії. Для комплексної та ефективної роботи з різнорідними масивами даних досліджень формуються інтегровані 3D-модель, база даних та геоінформаційна система.

Pixelated Realities [19, 60, 62, 63, 64]

Розробка одеської команди Pixelated Realities має стати інформаційно-розважальним порталом, де можна цікаво провести час з друзями, переглянути реконструкцію минулого, дізнатися щось нове про пам’ятники архітектури, а також долучитися до дискусії щодо того, як має виглядати місто. Для користування порталом, використовуються окуляри, зроблені із смартфона і картонної коробки. Принцип їх дії полягає у створенні ілюзії віртуального 3D простору відсканованого з реальності.

Pixelated Realities має на меті оцифрувати всі пам’ятки культури країни і створити віртуальний простір де вони будуть представлені. Локації країни, будуть представлені не лише у сучасному вигляді а і так, як вони виглядали в минулому і можливо, як вони виглядатимуть у майбутньому. Сканування об’єктів проводиться методом фотограмметрії, способом що широко використовується у гейм-дизайні. Фактично, це — створення тривимірної моделі об’єкта з великої кількості фотографій різних ракурсів.

Наразі команда Pixelated Realities намагається залучити до своєї ініціативи якомога більше людей. Задля цього вони організовують майстер-класи і лекції, на яких розповідають про свою діяльність і те, як охочі можуть до них приєднатися. Такі лекції спрямовані, у першу чергу, на студентів архітектурних і дизайнерських факультетів, які завдяки цій роботі у подальшому зможуть отримати плацдарм для своєї майбутньої кар’єри.

Campus 2.0 [11, 12]

Campus 2.0 розробляється з метою створити цифрову платформу для реалізації інноваційних сервісів, які допоможуть реалізувати просвітницькі програми і навчатися протягом життя використовуючи новітні технології. Сучасна система навчання неефективно використовує наявний навчально-культурний простір в учбових цілях, з точки зору сучасних вимог ефективність традиційного навчання дуже низька, гнучкість методів навчання – відсутня, існують складнощі у співпраці і комунікації із учнями. Рішенням цих проблем може бути створення цифрової платформи для реалізації інноваційних сервісів. Передбачається забезпечення 3 рівні платформи – апаратний (надання доступу до Інтернет), програмний (впровадження самих сервісів), інформаційний (створення мультимедіа-контенту). Передбачається, що сервіс матиме елементи доповненої реальності, мультимедійний-контент, буде описувати артефакти що містяться у навчально-культурному просторі і спливати при розпізнаванні спеціальних маркерів (наприклад – QR-коди, штрих-коди, тощо).

Сьогодні розроблено робочий прототип програми для роботи з мітками геопозиціювання і маркерами доповненої реальності, інтегровано програми з глобальними (Google Maps) і локальними мапами (KPI Maps), є можливість використовувати різні апаратні засоби (Android смартфони і планшети, старт-окуляри, наприклад, Epson Moverio BT200). Планується закінчити розробку повної робочої версії Campus 2.0, створити набір інструментальних засобів розробки програм (SDK) для підключення інших розробників схожих сервісів, поширення ідей платформи у інших вітчизняних та міжнародних навчально-культурних просторах.

Зарубіжні проекти

FamilySearch [25]

FamilySearch – найбільша у світі генеалогічна організація, що надає безкоштовні послуги всім користувачам, що хочуть більше дізнатися про свою сімейну історію. FamilySearch, історично відоме як Генеалогічне товариство штату Юта, засноване в 1894 році. Мета FamilySearch полягає в тому, щоб допомагати людям у пошуку відомостей про своїх предків, надаючи їм безкоштовний доступ до історичних записів. FamilySearch були піонерами у розробленні стандартів по збиранню, фотокопіюванню, індексуванню та збереженню записів. Сучасні цифрові технології надають чудову можливість ділитися цими ресурсами з усіма людьми в світі.

Отримання знімків високої якості – дуже дорогий процес і забирає у архіваріусів багато часу. Мікрофільм протягом довгого часу служив основним способом збереження даних, але зараз все більше і більше починають застосовуватися цифрові технології. FamilySearch має міжнародні команди фото операторів які можуть надати допомогу у створенні якісних фотознімків.

Ще одна з послуг FamilySearch – індексування в Інтернеті. Коли зображення переведено в цифрову форму, необхідно розшифрувати ключові дані з метою створення пошукового індексу, до якого отримають доступ відвідувачі з різних куточків світу. Програмне забезпечення, використовуване у FamilySearch, дозволяє добровольцям з усіх частин світу швидко і акуратно створювати відповідні індекси записів.

Для організацій, що зберігають записи, великі фонди мікрофільмів, FamilySearch може запропонувати оцифрування знімків і навіть місце для їх зберігання.

Архівні копії мікрофільмів, микрофишів і оцифрованих документів з більше ніж ста країн, що охоплюють сотні років, безпечно зберігаються у Сховищі у Гранітній горі – спеціальному спорудженні, призначеному для довгострокового зберігання документів.

Якщо Ви прагнете до того, щоб надати безкоштовний доступ до своїх документів широкої аудиторії або перебуваєте у пошуці додаткових асигнувань, FamilySearch може допомогти вам. Щоб мінімізувати ваші витрати і розширити доступ вашим користувачам, FamilySearch може розмістити ваші індекси і записи на сайті FamilySearch.org, або ж забезпечити вас інструментами і надати кваліфіковану допомогу, що допоможе створити ваш власний безпечний мережевий доступ.

Доповіді