Другі Чишківські читання з історичної біографістики

15 Червень 2006

Звіт
(Київ, 15 червня 2006 р.)

15 червня 2006 р. відбулися організовані Інститутом біографічних досліджень НБУВ спільно з Українським біографічним товариством Другі Чишківські читання з історичної біографістики, присвячені пам'яті засновника і першого директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, президента Українського біографічного товариства доктора історичних наук, професора Віталія Сергійовича Чишка (1951 - 2003), якому нині мало б виповнитися 55 років.

В програмі читань - розгляд широкого кола проблем, пов"язаних з сучасним станом та завданнями розвитку біографічних досліджень; теоретичними і методичними питаннями біографістики; словниковою та енциклопедичною справою; формуванням електронного Українського національного біографічного архіву (УНБА).

У вступному слові в.о. директора Інституту біографічних досліджень НБУВ, к.і.н. Володимир Іванович Попик проаналізував значення теоретичного доробку і організаційної діяльності В.С. Чишка для розвитку біографічних досліджень в сучасній Україні, становлення української біографістики як окремої історичної дисципліни. Далі В.І. Попик виступив з доповіддю "Світоглядні засади розвитку української біографістики та формування біографічних науково-інформаційних ресурсів ХХІ ст.", в якій проаналізував значення біографічних досліджень як важливої частини національної гуманітарної науки і культури, що має безпосереднє відношення до ідейних засад життя нашого суспільства, глибинної системи його цінностей, духовних запитів українського громадянства, висвітлив тенденції розвитку вітчизняної біографіки у її зв"язках з проблемами суспільно-політичного вибору України, пошуку громадянського ідеалу, ділемою вибору між елітарно-олігархічною і демократичною моделями розвитку. Доповідач наголосив, що формування загальнонаціональних, регіональних та галузевих і проблемно-тематичних електронних біографічних науково-інформаційних ресурсів сприяє загальному піднесенню гуманітарної культури суспільства, патріотичному вихованню громадянства.

Аналізу важливого напряму наукової діяльності В.С. Чишка був присвячений виступ "Питання довідкових біографічних видань в монографії В.С. Чишка "Біографічна традиція і наукова біографія в історії і сучасності України" (1996)" провідного наукового співробітника Інституту біографічних досліджень НБУВ, к.і.н. Світлани Миколаївни Ляшко. На її думку, серед важливих для подальшого розвитку біографістики проблем В.С. Чишко особливо виокремлював питання, пов'язані з т.зв. "другим напрямом біографістики" ? підготовкою біографічних довідкових видань і зробив суттєвий теоретичний і методичний внесок у їх розв"язання.

У доповіді директора Центру українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка д.і.н., професора Володимира Івановича Сергійчука було порушено проблеми якнайширшого використання вченими-біографістами архівів української діаспори, зокрема епістолярії. Він поділився з присутніми своїми тривогами щодо сучасного стану архівів української діаспори; відзначив відсутність чіткої картини масштабів діаспорних родинних архівів та їх цінності для української біографістики, наголосив на необхідності перенесення вирішення цієї проблеми в площину започаткування окремої програми їх вивчення на державному рівні. Значну роль у цій роботі може відіграти також формування електронного Українського національного біографічного архіву, над чим працює Інститут біографічних досліджень НБУВ.

Тему вивчення діаспорних архівів продовжила у своїй доповіді провідний науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ д.і.н., професор Таїсія Іванівна Ківшар. Вона звернула увагу присутніх на особливу цінність епістолярної спадщини для написання наукової біографії С.В. Петлюри. Оприлюднення епістолярії дружини та доньки С.В. Петлюри, дозволить суттєво уточнити та доповнити біографічні відомості про визначного українського діяча 20 століття, а також про його оточення.

З великим інтересом учасники читань заслухали доповідь старшого наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України д.і.н. Володимира Володимировича Кривошеї "Генеалогія і біографіка: актуальні питання історії Гетьманщини". Доповідач зосередив увагу на проблемі використання генеалогії як методу загальноісторичного дослідження, що чимало привносить для розуміння складних перипетій політичної історії України козацької доби.

Учений секретар Інституту біографічних досліджень НБУВ к.і.н. Надія Іванівна Любовець у доповіді "Біографічні серії у контексті розвитку української біографічної традиції" відзначила, що підготовка інститутом двох випусків біобібліографічного покажчика "Джерела української біографістики" дозволила прослідкувати історію виникнення та видання книжкових біографічних серій, зокрема таких, як "Жизнь замечательних людей", "Життя славетних", "Уславлені імена", науково-бібліографічні серії Академії наук СРСР та УРСР та їх вплив на розвиток української біографістики. Вивчення дискусій 60-80 рр. 20 ст. з приводу подальшого розвитку біографічних серій дає можливість, на думку автора, прослідкувати поступовий перехід від ставлення до написання біографії як окремого жанру літературного твору до розуміння необхідності вироблення наукових підходів до цієї справи.

Молодший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Віктор Миколайович Тимченко присвятив цікаве повідомлення порівнянню методичних засад польських та австрійських довідкових біографічних видань та універсальних словників, у першу чергу "Польського біографічного словника" та його австрійського аналогу - "Австрійського біографічного лексикону".

Науковці відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ наголосили на необхідності використання стародруків для дослідження українських князівських та козацьких родин. Так, к.і.н. Ірина Олегівна Ціборовська-Римарович присвятила свій виступ виданням, які своєю тематикою або присвятами пов'язані з представниками українського князівського роду Вишневецьких гербу "Корибут". А науковий співробітник Наталія Петрівна Бондар розглянула маргінальні записи у київському виданні Молитвослова 1762 року з фондів НБУВ як цінне джерело до генеалогії відомого українського козацько-старшинського роду Борозн.

Старший науковий співробітник Центру українознавства КНУ імені Тараса Шевченка к.і.н., доцент Ірина Володимирівна Пасько виступила з доповіддю "Київська наукова медична школа: біобібліографічний аспект", в якій розглянула основні етапи та особливості розвитку київської наукової медичної школи, яка репрезентує одну із важливих галузей природничої науки в Україні з середини 19 ст. до сьогодні.

Старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ к.і.н. Юрій Іванович Зінченко зосередив присутніх на проблемі "Українська біографістика і національні меншини в останні 10 років (1996-2006 рр.)", відзначивши, що справа відтворення історії України в іменах настійно вимагає створення біографічних довідників національних меншин.

Переважна частина доповідей і повідомлень учасників читань була присвячена окремим персоналіям діячів історії та культури.

Асистент кафедри стародавньої та середньовічної історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Оксана Василівна Ятищук виступила з повідомленням "Г.Ф. Квітка-Основ'яненко і Харківський театр його часу", в якому звернула увагу присутніх на різнобічність творчого надбання Г.Ф. Квітки, зокрема на його роль у становленні та розвитку харківського театру першої половини 19 ст., де народжувалися і починали своє сценічне життя відомі комедії Г. Квітки, які мали значний вплив на розвиток української драматургії та сценічного мистецтва.

Науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України к.і.н. Інна Володимирівна Старовойтенко ознайомила присутніх з результатами досліджень життєвого шляху маловідомого на наш час українського громадсько-політичного і культурного діяча на Кубані Степана Ерастова - організатора "Просвіти", філії РУП, ряду українських культурних товариств. За словами І.В. Старовойтенко, опрацювання матеріалів особового фонду С. Ерастова в Інституті Рукопису НБУВ відкрило нові сторінки його біографії, дало підстави говорити про нього, як про автора мемуарів, цінних історичною інформацією та як про майстра оригінального жанру в українській літературі 1920-х рр. - белетристичної утопії.

Молодший науковий співробітник Центру українознавства КНУ імені Тараса Шевченка к.і.н. Катерина Кобченко у виступі "Софія Щеглова: сторінки наукової біографії" висвітлила життєвий і творчий шлях літературознавця, талановитої учениці В. Перетця, однієї з перших жінок-науковців Університету Св. Володимира, Софії Олексіївни Щеглової, який тривалий час залишався поза належною увагою дослідників.

Молодший науковий співробітник Інституту архівознавства НБУВ Ігор Миколайович Шихненко у повідомленні "Олександр Сергійович Грушевський - біоісторіограф" охарактеризував та проаналізував його праці, присвячені життєвому шляху та діяльності видатних українських вчених ХІХ ст. М. Костомарова, О. Русова, М. Маркевича та ін. Зазначив, зокрема, що доробок О.С. Грушевського становить важливу джерельну та історіографічну цінність для вивчення багатьох аспектів культурно-просвітницького розвитку України.

Молодший науковий співробітник Інформаційно-аналітичного відділу Фонду Президентів України НБУВ к.і.н. Ірина Василівна Шліхта у виступі "Постать Дмитра Донцова у працях українських вчених" відзначила, що подальший поступ у вивченні неординарної і суперечливої постаті українського національного руху можливий за умови розширення джерельної бази досліджень й сумлінного, неупередженого ставлення до виявлених документів; залучення до наукового обігу фотодокументів, зокрема тих, що знаходяться в центральних державних архівах і наукових бібліотеках України; застосування нових методик біографічного дослідження; прискіпливої уваги до тих питань, що досі не досліджувалися, наприклад до таких, як особисте життя Д. Донцова, місце у ньому Марії Донцової та родини Бачинських у цілому.

Молодший науковий співробітник цього ж інституту Олег Юрійович Кондратенко висвітлив історію формування документальної спадщини відомого українського вченого та громадського діяча члена-кореспондента НАН України Всеволода Івановича Клокова в процесі його життєвого та творчого шляху. Виступ його старшого колеги по інституту к.і.н. Олександра Григоровича Луговського був присвячений життєвому і творчому шляху визначного дослідника в галузі цитології, радіології та експериментальної онкології члена-кореспондента НАН України Вадима Григоровича Пінчука. Автор детально зупинився на висвітленні науково-організаційної і громадської діяльності вченого, визначенні його внеску у ліквідацію аварії на Чернобильській АЕС, розвиток міжнародних зв'язків Інституту експериментальної патології, онкології і радіології НАН України.

Науковець-початківець, випускниця КНУ імені Тараса Шевченка, Світлана Миколаївна Калібовець виступила з повідомленням "Роль Г.Ф. Грінька у формуванні нової системи освіти в УСРР у 20-х рр. ХХ століття".

На завершення читань з доповіддю "Українське біографічне товариство на сучасному етапі: значення, завдання, напрями діяльності" виступила відповідальний секретар товариства науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Олена Валентинівна Бугаєва, зазначивши, що формування електронного Українського національного біографічного архіву настійно вимагає більш широкого залучення науковців і аматорів-дослідників з усіх регіонів України до спільної роботи. Наявність у розроблюваній моделі веб-сайта УНБА персональних інформаційних сторінок дослідників та місцевих організацій Українського біографічного товариства створює сприятливі організаційні умови для цього.

В результаті ґрунтовного та зацікавленого обговорення проблем розвитку біографічних досліджень учасники Чишківських читань прийняли наступні рекомендації:

продовжити щорічне проведення червневих читань з історичної біографістики, розширивши практику залучення до них вчених наукових установ і навчальних закладів з різних регіонів України;
спільно з Українським біографічним товариством запровадити практику довгострокового перспективного планування підготовки і проведення Чишківських читань з історичної біографістики, круглих столів та методичних семінарів з оприлюдненням зазначених планів в мережі Інтернет;
з метою обговорення теоретичних і методичних проблем розвитку біографічних досліджень, ознайомлення з досвідом їх розвитку в окремих установах, навчальних закладах та дослідницьких осередках, налагодження дієвої координації дослідницької роботи започаткувати проведення виїзних засідань (круглих столів) Інституту біографічних досліджень НБУВ та Українського біографічного товариства в регіонах України.

В.І. Попик, Н.І. Любовець