У нинішньому році Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського запланував провести низку творчих зустрічей з провідними фахівцями в царині сучасної біографіки.

Першою з них стала зустріч з Петром Кралюком, що відбулася 16 березня в Інституті біографічних досліджень НБУВ за підтримки «Книгарні «Є».

Петро Кралюк – добре відомий український філософ, доктор філософських наук, письменник, член Національної спілки письменників України, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів та премій, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Він – автор численних художніх та наукових праць, багато з яких присвячені видатним постатям вітчизняної історії і культури. Серед героїв його творів – Мелетій Смотрицький, Данило Острозький, Богдан Хмельницький, Микола Гоголь та багато інших. Чималий резонанс і зацікавлення у читачів викликала його книжка – «Таємний агент Микола Гоголь». Аби Петро Кролюк зміг розкрити секрети успішного біографічного дослідження, ми запросили його до НБУВ.

Зустріч, що вітальним словом розпочав генеральний директор НБУВ чл.-кор. НАН України Володимир Попик, зібрала, переважно, бібліотечних працівників і відвідувачів бібліотеки. Як представник наукової спільноти, Петро Кралюк розпочав розмову з наукових проблем, зачепивши важливу для слов’янського книгодрукування подію – 500-ліття першої кириличної Біблії Франциска Скорини (Прага, 1517–1519). Гість порадів, що з цієї нагоди відділ стародруків і рідкісних видань НБУВ проведе круглий стіл у рамках VІІІ Міжнародної наукової конференції «Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень».

Розповідаючи про свої попередні здобутки в галузі художньої біографіки (книжки, присвячені Данилові Острозькому та Степану Бандері), Петро Кралюк пояснив чому взявся за написання саме такого нон-фікшну. За словами автора, він мав бажання спростувати радянські міфи та замовчування, зокрема ті, що стосувалися Галицько-Волиниського князівства, яке, насправді, упродовж багатьох десятиліть називалося Королівством Руським, а його володарі, були не лише князями, а носили титул королів.

Порівнюючи проблеми українського суспільства різних епох,  дослідник частково зупинився й на темі українських революцій, вказавши на їх проблемність та спрямованість не на зміну соціального устрою, а лише на зміну еліт. Петро Кралюк наголосив, що кожна революція проходить певні етапи, які вперше описав відомий український учений Микола Костомаров в оповіданні «Скотний бунт». І лише через десяток років така ж ідея була озвучена на Заході.

Цікаву думку висловив Петро Кралюк щодо якісної різножанрової біографічної літератури в Україні, яка перебуває ще в зародковому стані. Співставивши жанрове і тематичне наповнення німецьких і українських книгарень, Петро Кралюк переконливо зауважив, що «українцям потрібно, подавати ще більш "смачніше чтиво"», чим, власне, і є «біографічний детектив».

До теми Миколи Гоголя, за словами автора, він прийшов вже давно. Знаковим для нього стали «Майські ночі», в яких дослідник помітив передбачення Миколою Гоголем подій Помаранчевої революції. Проте, на думку Петра Кралюка, Микола Гоголь цікавий не лише своїми геніальними творами, а й своєю суперечливою і надміру заплутаною біографією. Ця обставина спонукала дослідника глибше зануритися у життєві перипетії народженого на Полтавщині генія української та російської літератури. Те, що авторові вдалося виявити, він виклав у книзі «Таємний агент Микола Гоголь». Аргументи, наведені в ній, не є беззаперечними, втім книжка розкриває життя Миколи Гоголя як захопливий біографічний детектив.

Співставляючи факти, зокрема, фінансовий стан Миколи Гоголя, його дружбу з відомими чиновниками та працівниками 3-го відділення Імператорської канцелярії, а також перебування письменника на Волині, про що в його біографії немає відомостей, автор книжки аргументує таємну діяльність Миколи Гоголя, як агента чи шпигуна Російської імперії. Зміна прізвища письменником, великі асигнування його поїздок російським урядом, антипольські та антитурецькі мотиви в одному з найбільш шанованих в Україні творів – «Тарасі Бульбі» – лише підтверджують таку гіпотезу.

Проте, на думку автора «біографічного детективу», Микола Гоголь не є абсолютним антигероєм української культури та історії. Адже, приміром, у повісті «Тарас Бульба», Микола Гоголь з одного боку руйнує всі можливі позитивні образи українців і козаків, а з іншого – натякає на свою агітаційно-ідеологічну діяльність на користь Російської імперії, що в той час було майже нормою для «малоросійського дворянства».

На завершення зустрічі Петро Кралюк подарував Бібліотеці багато своїх видань і відповів на численні запитання присутніх. Зупинився, зокрема, на проблемі читання серед сучасного українського соціуму та розповів про майбутні біографічні нариси, один з яких (про Богдана Хмельницького) уже завершено і має бути презентовано найближчим часом.

Загалом, всі зійшлися на думці, що біографія сьогодні має бути написана цікаво, адже вона не має відлякувати і без того нечисельного читача. Головне, аби біографічний процес не перетворювався на гонитву за сенсаціями із усіма відомими сумними наслідками. А досвід першої зустрічі із автором різножанрових біографій має стати основою для подальших заходів та сприяти розширенню діалогу між теоретиками і практиками, проведенню наукових розвідок і написанню біографічного нон-фікшну.

Інститут біографічних досліджень НБУВ