Болеслав Прус (1947–1912) – польський письменник, фундатор польського критичного реалізму, учасник польського повстання 1863–1864 рр. Закінчив ліцей в Люблені. Навчався на фізико-математичному факультеті Головної школи у Варшаві. Продовжив освіту в училищі сільського господарства в Пулавах. Співробітничав з варшавськими газетами, був редактором журналу «Новини». Літературну діяльність почав у 1872 р. статтями, фейлетонами у варшавських гумористичних журналах «Муха» та «Шпильки». Він дебютував у літературі як автор гумористичних оповідань «Суспільні ескізи». У газетах «Варшавський кур’єр» (1875– 887), «Щоденний кур’єр» (1887–1901) Болеслав Прус регулярно публікував фейлетони, у яких яскраво виявився його сатиричний талант. На світогляд і естетичні принципи Болеслава Пруса визначальний вплив справили ідеї варшавського позитивізму. У творчому процесі сформувався реалістичний метод письменника, за допомогою якого автор аналізує і критично осмислює типові суспільні відносини [1]. Також Болеслав Прус вважається одним з фундаторів польської новели. З 1872 до 1875 року він написав біля 60 оповідань. Розвиток реалістичного методу у творчості Болеслава Пруса можна розділити на кілька етапів. Зокрема більшість оповідань 1872–1877 рр. – це «новели з тезою», написані під безпосереднім впливом ідей позитивізму. Поступово письменник відмовився від позитивістської тенденції, і в новелах 1878–1884 рр. приділяв більше уваги об’єктивності зображення життя. З’являється цикл оповідань: «Палац та халупа» («Pałac i rudera», 1875 p), «Пригоди Стася» («Przygoda Stasia», 1879 p.), «Зворотна хвиля» («Powracająca fala», 1880 р.), «Михалко» («Michałko», 1880 p.), «Антек» («Antek», 1880 р.), «Навернений» («Nawrócony», 1880 р.), «Голоси минулого» («Milknące głosy», 1883 р.), «Гріхи дитинства» («Grzechy dziecinstwa», 1883 p), «Помилка» («Omyłka», 1884 р.), «Живий телеграф» («Źywy telegraf», 1884 p.), «Тіні» («Cienie», 1885 p.), «З легенд стародавнього Єгипту» («Z legend dawnego Egiptu», 1888 р.), «Сон» («Sen», 1890 р.). Згодом Болеслав Прус пише великі твори, а саме соціально-психологічні романи: «Душі в неволі» («Dusze w niewoli», 1887 p.), «Анелька» («Anielka», 1880 р.), «Форпост» («Placówka», 1886 p.), «Лялька» («Lalka», 1890 p.), «Емансиповані жінки» («Emancypantki», 1894 р.), «Діти» («Dzieci», 1909 p.). Найпомітнішим твором Болеслава Пруса став історико-філософський роман «Фараон» («Faraon». 1896 р.), в якому автор повертається до подій далекого минулого у стародавньому Єгипті. Тут письменник залишається прихильником ідеї позитивістів про можливість такої держави, в якій розумно поєднується діяльність різних класів. Вплив позитивізму має місце у написаному після поразки російської революції роману «Діти» («Dzieci», 1908 р.). Болеслав Прус порівнює революційну діяльність молоді з безглуздими «дитячими» витівками [2]. У фонді літератури польською мовою відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ зберігаються твори Болеслава Пруса. На виданнях письменника досліджено печатки: • «Z ksiegozbioru Franciszka Krzyzanowskiego», «Z ksiegozbioru Hippolita Krzyzanowskiego», (Prus Bolesław. Szkice i obrazki. Warszawa: Skład głowny w biurze i ekspedycyi Spółki Nakładowéj. [s.a.]. 297 s. (ІЗ пол А 2355/1-2); • «Centralna Polska Biblioteka Kijów», «Instytut Polskiej Kultury Proletarjackiej», «Kniegarnia L. Idzikowskiego w Kijówie», (Bolesław Prus. Emancypantki. Powieść. Warszawa: Naklad Gebethnera i Wolffa, 1894. Tom II. 320 s. (ІЗ пол А 914/2), (Bolesław Prus. Emancypantki. Powieść. Warszawa: Naklad Gebethnera i Wolffa, 1894. Tom IV. 320 s. (ІЗ пол А 914/4); • «Житомирська Центральна бібліотека», «Ksiegarnia i sklad L. Idzikowskiego. Kijów» (Bolesław Prus. Dzieci. Powiesc. Warszawa: Naklad Gebethnera i Wolffa. Kraków: G.Gebethnera i Spółka, 1909. 384 s. (ІЗ пол А 3585); • «Бібліотека Чужоземних мов. Держ курси» (Bolesław Prus. Lalka. Powiesc w trzech tomach. Warszawa: Naklad Gebethnera i Wolffa, 1890. 431 s. (ІЗ пол. А 916/1); • «Z księgozbioru Jana Wiszniewskiego» (Pisma Bolesława Prusa. Warszawa: Nakladem Hipolita Wawelberga i Stanislawa Rotwanda, 1897. T. III. 345 s. (ІЗ пол В 3323/3); • «Adam Domaradzki Wojciechowka» (Pisma Bolesława Prusa. Warszawa: Nakladem Hipolita Wawelberga i Stanislawa Rotwanda, 1897. T. III. 345 s. (ІЗ пол. В 3323/3). Болеслав Прус був письменником, який поруч з такими майстрами як Генріх Сенкевич, Еліза Ожешко заклав основи класичного польського реалізму XIX ст. Письменник чудово знав життя, вмів спостерігати та осмислювати. Він яскраво відображав суспільні відносини свого часу. Демократ за своїми поглядами він зумів так багато написати, що все написане Болеславом Прусом стало частиною сучасних уявлень про епоху письменника. Письменник до кінця залишався активним учасником суспільного життя. Його творчість стала взірцем великого реалістичного роману, а сам Болеслав Прус залишається прикладом громадянина з великої літери. Виставку підготувала к. і. н., н. с. Т. А. Якубова Література: 1. Прус Болеслав (біографія). [Електронний ресурс] − Режим доступу://javalibre.com.ua – 1с. 2. Прус Болеслав − творчість письменника. [Електронний ресурс] − Режим доступу: // www.zarlit.com – 2с.