13 вересня 2017 року в Центральній науковій бібліотеці імені Якуба Коласа НАН Білорусі відбулася презентація видань, підготовлених науковцями бібліотеки, щойно виданих друком у видавничому домі «Беларуская навука» – це збірник «Францыск Скарына: асоба, дзейнасць, спадчына», каталог «Кириллические издания XVI века: каталог изданий из коллекции ЦНБ НАН Беларуси» та дослідження О.Й. Тітовець «Евангелле 1575 года – помнік славянскага кнігадруку XVI стагоддзя: з электронным дадаткам».

На урочистому заході, модератором якого був директор бібліотеки Олександр Іванович Груша, були присутні як представники дослідницької спільноти Білорусі, гості з Литви, України, Росії, так і молоді білоруські науковці та студенти, а також представники ЗМІ. На початку заходу О.І. Груша привітав аудиторію, почесних гостей та авторів нових публікацій. Так щасливо склалися обставини, що білоруським колегам вдалося залучити до презентації класиків дослідження книжкової спадщини – Георгія Яковича Голенченка, Ірину Василівну Поздєєву та Юрія Андрійовича Лабинцева.

Захід розпочався презентацією збірника статей «Францыск Скарына: асоба, дзейнасць, спадчына», до роботи над яким було залучено 15 фахівців з різних країн. Олександр Іванович коротко зупинився на деталях роботи, потім почергово надавав слово всім бажаючим авторам, що ділилися думками щодо підготовки публікацій і баченням перспектив подальших досліджень доробку Ф. Скорини. Напрацювання литовських фахівців у збірнику представив доктор гуманітарних наук, директор Бібліотеки Врублевських Литовської АН Сігітас Нарбутас.

Від білоруських авторів слово мав провідний науковий співробітник Центру досліджень білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі Алесь Бразгунов, що звернувся до особливостей тексту Біблії Ф. Скорини і наголосив на необхідності його сучасного наукового коментованого видання, яке він підготував.

Українських дослідників, що були присутні на презентації, представили доктор історичних наук, професор, директор Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Галина Ковальчук та завідувач відділу стародруків та рідкісних видань, кандидат історичних наук Наталія Бондар.

Галина Ковальчук, що була задіяна у роботі над збірником і як автор публікації, і як член редколегії, охарактеризувала внесок у скоринознавчі дослідження українських фахівців ХІХ–ХХ ст. Її відповідне історіографічне дослідження переконливо довело, що лише впродовж ХІХ – початку ХХ ст. у 40 публікаціях 27 вітчизняних авторів аналізується життя та діяльність видатного білоруського першодрукаря, насамперед мова його видань, його конфесійна приналежність, введенню в науковий обіг рукописів з його перекладів Св. Письма. Надзвичайний сплеск скоринознавчих досліджень спостерігався у 1920-х рр., причому як в УРСР, так і в працях діячів української діаспори.

Доповідачка розповіла й про відзначення 500-річчя виходу перших книг «Біблії руської», підготовленої і виданої Ф. Скориною, в Україні, насамперед – у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: проведенні «круглого столу» на міжнародній славістичній конференції, випуск тематичного № 3 журналу «Бібліотечний вісник», публікації сучасних українських дослідників. Наприкінці свого виступу Г. Ковальчук передала до фонду академічної бібліотеки примірники вказаного журналу, до участі в якому разом активно долучилися і науковці ЦНБ НАН Білорусі, а також нові видання НБУВ книгознавчої та джерелознавчої тематики.

Наталія Бондар подякувала білоруським колегам за залучення до скоринознавчих досліджень і наголосила на необхідності модерування нового знання про Ф. Скорину, якому безперечно сприятимуть проведені заходи та підготовлені наукові видання, в тому числі й . Одним із перспективних напрямів подальших досліджень є й вивчення комплексу рукописної скориніани, насамперед пов’язаної з українськими теренами, оскільки саме тут збереглися тексти окремих частин Біблії Ф. Скорини, що не вийшли друком.

Високо оцінив підготовлений збірник, як і загалом доробок білоруських колег в дослідженні спадку Ф. Скорини класик білоруського книгознавства, головний науковий співробітник Інституту історії НАН Білорусі, доктор історичних наук Георгій Голенченко.

Програма заходу була насиченою, окрім презентації видань було представлено й дві виставки. Виставку до 500-літнього ювілею Ф. Скорини, підготовлену а рамках проекту Бібліотеки Врублевських Литовської АН, презентував директор Бібліотеки Сігітас Нарбутас.

Презентацію каталогу кириличних стародруків XVI ст. провела керівник колективу укладачів, кандидат історичних наук, завідувач сектору відділу рідкісних видань та рукописів ЦНБ НАН Білорусі Олена Йосипівна Титовець. Крім неї до підготовки каталогу були залучені Ольга Губанова та Поліна Скурко, альбом орнаментики підготувала Ірина Мурашова. Каталог вмістив описи 25 примірників 29 видань. Більшість з них була представлена на виставці з нагоди заходу. Каталог включив опис видань, детальний опис примірників (в тому числі й з філігранями), передачу і атрибуцію записів, опис оправ, також альбом орнаментики.

Висловили високу оцінку каталогу кириличних видань ХVІ ст. та побажали подальших успіхів науковцям ЦНБ НАН Білорусі у дослідженнях стародруків провідний книгознавець зі світовим ім’ям, доктор історичних наук, професор Московського державного університету М.В. Ломоносова Ірина Василівна Поздєєва, завідувач відділу рідкісних книг Російської державної бібліотеки член редколегії видання Джаміля Рамазанова, та завідувач відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України Наталія Бондар, що виступила в якості рецензента видання.

Одночасно було презентовано й невелике видання – А.І. Цітавец. «Евангелле 1575 года – помнік славянскага кнігадруку XVI стагоддзя: з электронным дадаткам», до складу якого увійшли розділи з характеристикою видання, орнаментики й опис двох його примірників з фонду ЦНБ. До книжки долучено й диск з повнотекстовою копією примірників.

Презентовані праці ЦНБ, як і багатотомний каталог колекції Радзивіллів, який не може залишити байдужим дослідника стародруків, свідчать про діючу школу білоруського книгознавства, помітну не тільки на місцевому, а і на європейському рівні, суттєвий сегмент якої складають дослідження ЦНБ НАН Білорусі. Відтак щиро бажаємо білоруським колегам подальших успіхів у книгознавчих дослідженнях, в тому числі на теренах скоринознавства, та нових наукових публікацій, зокрема, каталогу кириличних стародруків ХVІІ ст.

При підготовці повідомлення використано інформацію та фотоматеріали про презентацію, розміщені на сайті ЦНБ НАН Білорусі http://csl.bas-net.by/anews1.asp?id=65248