У читальному залі Відділу газетних фондів Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського розпочалася експозиція газетних публікацій «Його руки – усіх багатство». Виставку приурочено з нагоди сторіччя з дня народження видатного медика й засновника української хірургічної школи Олександра Олексійовича Шалімова.

Олександр Шалімов (20 січня 1918 – 28 лютого 2006) – академік АМН та НАН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар РРФСР, заслужений діяч науки України РСР та лауреат Державної премії СРСР й УРСР, автор понад 800 наукових робіт та 100 винаходів.

Олександр Олексійович не був за походженням українцем, освіту та медичну практику він здобув у Росії (за сучасним територіальним поділом). Проте, власне в Україні Шалімову поталанило висувати та втілювати нові методи лікування, реалізовувати наукові проекти та залучати новітнє обладнання. Медик народився у с. Введенці Липецької області у багатодітній сім`ї. Через сім років родина переїхала на Кубань, що визначило його здобуття освіти. У 1934 р. він вступив до робітфаку Кубанського медичного училища, а у 1936 р. – Кубанського медичного інституту (нині КГМУ, м. Краснодар). Далі розпочалася Вітчизняна війна, але після дострокових іспитів Шалімова не взяли на фронт через вади здоров’я. Це послугувало початком його «шляху» хірурга. За браком фахового медперсоналу Олександр Олексійович одразу був призначений головним лікарем Нерчинсько-Заводської лікарні у Читинський області. Опісля чоловік очолював здебільшого керівні посади. Так, у 1944 р. був головним лікарем Петровськ-Забайкальської міської лікарні Читинської області, у 1946 р. – завідувач хірургічного відділенням Брянської обласної лікарні, у 1949 р. – головний хірург Орловського облздороввідділу, завідувач хірургічним відділенням Орловської обласної лікарні, у 1953 р. – головний хірург Брянського облздороввідділу й завідувач хірургічним відділенням Брянської обласної лікарні.

Наукові розробки О.Шалімова у 1955 р. були оформлені у кандидатську дисертацію, в якій він запропонував пластику стравоходу за власною методикою. Наступного року він переїжджає в Україну до Харкова. Двома роками згодом він захистив докторську дисертацію з теми «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова соска». До Києва Олександр Олексійович потрапить у 1970 р., де були заповнені останні сторінки його життєпису.

За його плідної роботи було створено два науково-дослідні інститути: у 1965 р. Харківський НДІ загальної та невідкладної хірургії та у 1975 р. Національний інститут хірургії та трансплантології.

О.О.Шалімов один з тих медиків, який мав широке коло проблем дослідження. Його наукова царина стосувалася лікування органів травлення, серцево-судинної системи та дихальної системи. Він є розробником методики хірургічного лікування виразкової хвороби шлунку й дванадцятипалої кишки, заміни облітерованної артерії однойменною веною, реконструктивно-відновної хірургії жовчних проток й печінки тощо. Олександр Олексійович один з найперших хто втілив практику ангіохірургії та брав участь у створенні апарату штучного кровообігу, плоских дилятаторів та інших мед. приладів. Дотримувався гасла індивідуального підходу до оперування конкретного хворого.

Виставка відображає часи діяльності О.О.Шалімова, коли він переїхав до Києва. До уваги користувачів подані статі самого медика, його учнів про нього та журналістів. Це газетні публікації провідних періодичних видань з медицини, ключових видань союзу та столичних газет. В статях викладені маловідомі біографічні відомості про Шалімова та запропоновані ним нові пропозиції у лікуванні. 

Запрошуємо на виставку біографістів, медиків, істориків та всіх бажаючих. Експозиція триватимете до 15 лютого у читальному залі Відділу газетних фондів НБУВ за адресою вул.Володимирська, 62, 2-й поверх, кім. 207.

м.н.с. Оксана Бублик

Прес-служба НБУВ