30 липня в Музеї кіно Довженко-Центру для відвідувачів відкриється довгоочікувана виставка українського кіноплакату 1920-30-х років «Кричати! Кликати! Горіти!». Її організатори - Довженко-Центр, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Глядачі вперше побачать близько 100 рідкісних кіноплакатів з фондів відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ, створених українськими художниками до вітчизняних та зарубіжних кінокартин, що виходили у тогочасний прокат. Цілісне уявлення про кінорекламу як індустрію дадуть документи з кіноархіву Довженко-Центру: буклети, лібрето, листівки, рекламні аркуші в газетах та журналах 20-30-х  років минулого століття, а також оригінальні фрагменти художніх фільмів.

Попри значні тиражі, що часом сягали 10 000 примірників, більшість плакатів збереглася у невеликій кількості, а деякі з них є чи не єдиним свідченням існування стрічок, що вважаються втраченими. На відміну від живопису, що розміщувався в інтер'єрі, плакат виходив на вулиці міст і сіл, де боровся за увагу глядача з іншими візуальними подразниками. В часи активної радянської пропаганди плакат мусив не лише задовольняти естетичні вимоги, а й «кричати, кликати, горіти» — привертати увагу, доносити потрібні повідомлення. Кіноплакати, які свого часу були активними учасниками зародження й творення чорно-білих німих чи перших звукових кінокартин, сприймаються сьогодні не лише як графічні кінодокументи, а й як цілком самостійне культурно-мистецьке явище.

Назва виставки виникла зі статті «Наші кіно-плакати» Ю. Миславського, опублікованої у журналі «Кіно» (1927): «Плакат мусить кричати, кликати вогнем своїх фарб, горіти яскравими плямами фарб, притягати різкими контрастами кольорів». Саме у цій цитаті якнайкраще розкривається концентрат сміливості кольорів, художніх рішень, експериментів, притаманний українським двадцятим і представлений в експозиції.

Значення цієї події оцінюють фахівці:

Іван Козленко, директор Довженко-Центру: «Мистецтво кіноплакату зародилося та сформувалося в Україні у 1920-х роках. Українізація, бум кіновиробництва ВУФКУ, створення навчальної бази при Київському художньому інституті сприяли появі цілої школи кінореклами. Саме кінореклама сьогодні дає уявлення про прокатну політику в Україні 1920-1930-х, про зміну стилів та ідеологічного навантаження.

Виставка «Кричати! Кликати! Горіти!» розвиває одну із магістральних тем дебютної виставки Музею кіно Довженко-Центру «ВУФКУ. Lost&Found» – реклама, графіка і дизайн в українському кінематографі, а також продовжує дослідження українського кіноплакату, втілене в альбомі Довженко-Центру «Український кіноплакат 1920-х років».

Людмила Гутник, науковий співробітник відділу образотворчих мистецтв інституту книгознавства НБУВ: «Дослідження зібрання кіноплакатів з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського має давні традиції, які були започатковані колишньою завідувачкою сектору естампів та репродукцій  образотворчих мистецтв (нині – відділ образотворчих мистецтв НБУВ) Золотоверховою Інною Іванівною та втілені у її монографії «Український кіноплакат 20–30-х років» (К., 1983). Згодом її справу було продовжено, й до сьогодні проводиться постійний науковий пошук, здійснюється подальше дослідження різноманітних аспектів вітчизняних кіноплакатів ХХ століття, і, зокрема, невідомих та маловідомих фактів біографій його митців.

Плакати неодноразово експонувалися на виставках в локації Бібліотеки та мали неабиякий успіх у їх відвідувачів, постійно діючу фотогалерею з сотні кольорових зображень кіноплакатів представлено на порталі НБУВ, але в такому грандіозному просторовому та кількісному масштабному виставковому проекті вони презентуються глядачам вперше. Виставка є своєрідним екскурсом в епоху, характерні риси та образи якої були різнобічно віддзеркалені в кіно та виразно оповідані художньою мовою графічного мистецтва».

         Виставка працюватиме: з 30 липня по 27 вересня 2020 року (з 12:00 –до 19:00). Вихідні дні: понеділок, вівторок.

Квитки в касі Довженко-Центру (Музей кіно Довженко-Центру,  вул. Васильківська, 1, м. Голосіївська).

З правилами безпечного перебування у Музеї кіно та Довженко-Центрі можна ознайомитися на сайті www.dovzhenkocentre.org