Одним із співорганізаторів виставки є Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського разом з Національним  музеєм історії України та Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником.

Цій події, яка мала надзвичайний вплив і на українське православ’я, й на історію українського козацтва, днями виповнилось 400 років. У жовтні 1620 року  в Києві на Подолі за активної підтримки козацтва на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним єрусалимський патріарх Теофан висвятив київським митрополитом Йова Борецького. Подія мала далекосяжні наслідки і значення для різних сфер тодішнього життя. Київська митрополія, що включала українські та білоруські терени, на середину XVII століття стала чи не найпотужнішою з-посеред решти східних православних церков. Діяльність яскравого грона київських інтелектуалів сприяла формуванню власного обличчя української культури (від мови до повсякденних практик). Ангажування до церковних справ сприяло кристалізації козацької ідентичності та перетворенню українського лицарства на «володарів вітчизни».

Виставку «Володимирова спадщина: Київська православна митрополія у калейдоскопі української історії XVII–XVIII століття», підготовлену з нагоди зазначеної події, без перебільшення можна назвати унікальною. На ній головну увагу зосереджено на розвитку релігійної культури та конфесійного життя на українських теренах. Увазі відвідувачів пропонуються рідкісні зразки золотарства, гаптування і малярства, стародруки й манускрипти, археологічні пам’ятки й гравюри. Тут, зокрема, можна побачити пергаментні грамоти та хрест гетьмана Петра Сагайдачного, автограф митрополита Борецького та закладну дошку Анастасії Скоропадської, списки шанованих чудотворних ікон Братської та Почаївської Богородиць і вотивні привіски, антимінси вселенського патріарха Теофана, владик Йосифа Курцевича, Сильвестра Косова та багато іншого.

 Експозиція буде відкрита для огляду в Національному музеї історії України з 7 листопада 2020 року за адресою вулиця Володимирська, 2.