29 квітня відбулось чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, яке, зважаючи на карантинні заходи, пройшло в режимі віддаленого доступу із застосуванням Інтернет-сервісу Zoom.

Головну увагу було сконцентровано на затвердженні та рекомендації до відкриття нових проектів відомчих науково-дослідних робіт. 

Заступник генерального директора з наукової роботи В. М. Горовий повідомив про запит на проведення наукової роботи за відомчою тематикою «Інформаційно-аналітичні ресурси наукових бібліотек в системі соціальних  комунікацій». Зокрема, він підкреслив, що наукові бібліотечні установи, опираючись  на  наявні  інформаційні  фонди, відіграють  помітну  роль у процесі  національної  ідентифікації. Вони  пригальмовують процеси, які, супроводжуючи  світову глобалізацію, є тупиковими  для   розвитку. Бібліотечні  установи вивчають  особливості  глобальних  і національних  інформаційних  ресурсів, орієнтують в цьому  нові  категорії користувачів, діяльність яких  пов’язана  з використанням  інновацій. Бібліотеки  здійснюють тематичну комплектацію найбільш  якісними  електронними ресурсами своїх фондів  і ефективно використовують їх  в інтересах  суспільної  діяльності. Тож у науковій роботі  має  використовуватись системно-комплексний і системно-функціональний аналіз, що дає змогу розкрити важливі прояви трансформації функцій сучасної бібліотеки в умовах сучасних інформаційних обмінів, та системно-цільовий підхід, що дозволить визначити основні напрями розвитку бібліотечної діяльності.

Директор Інституту рукопису О. П. Степченко  доповіла про запит на проведення науково-дослідної роботи за відомчою тематикою «Історико-культурні дослідження рукописної спадщини України: традиційні форми та цифрові технології». Вона наголосила, що особливе місце в бібліотечній діяльності займають дослідження рукописних колекцій бібліотек. Рукописна спадщина є важливим сегментом національної спадщини України, а розробка актуальних питань рукописної культури та створення організованих електронних ресурсів цього надбання міститься в центрі уваги теми, що виконується. Колекційні фонди НБУВ є найбільшими серед усіх існуючих бібліотек України.  Проте можливості вдосконалення комунікаційних властивостей унікального та великого за обсягом ресурсу рукописної спадщини, що зберігається в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, залишаються до кінця не вивченими, і аналогів такого наукового дослідження на базі фондів НБУВ немає. 

Директор Інституту біографічних досліджень В. І. Попик повідомив про запит на відкриття наукової роботи за відомчою тематикою «Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань». Він зазначив, що  у попередні роки здійснено важливі теоретичні та методичні напрацювання з проблем біографістики, біобібліографії, формування ресурсів біографічної інформації, комунікацій, спрямованих на поширення біографічних знань. Ідеї та гіпотези, які покладені в основу запропонованої теми, частково опубліковані у колективних виданнях та індивідуальних працях вчених Інституту. Нині саме життя настійно вимагає глибокого переосмислення проблем біографіки не лише з позицій внутрішніх закономірностей розвитку науки, культури, інформаційної діяльності, технологій, але й, чи не в першу чергу – з позицій суспільства, читацького загалу, якому адресована наукова і літературна продукція.

Директор Інституту книгознавства Г. І. Ковальчук представила запит на проведення науково-дослідної роботи «Українське книгознавство та книжкове пам’яткознавство: історія, теорія, практика». Зокрема, вона  підкреслила, що дослідження масивів книжкових пам’яток має неодмінно привести до теоретичних узагальнень щодо сьогоднішнього розуміння книгознавства як науки, його місця і зв’язків у колі інших наук, його структури та функцій. Результати досліджень у вигляді електронних та друкованих праць, публікації першоджерел з фондів найбільшої бібліотеки держави будуть доступні користувачам України та світу і стануть підґрунтям нових різнопланових досліджень – книгознавчих, історичних та історіографічних, українознавчих, бібліотекознавчих, мистецтвознавчих і музикознавчих. 

Завідуючий відділу національної бібліографії С. С. Кіраль розповів про запит на відкриття наукової роботи за відомчою тематикою «Історико-бібліографознавчі дослідження української періодики та формування електронного ресурсу національної бібліографії». У сфері наукової інформації національна бібліографія української книги, періодики, електронних видань є одним з визначених НАН України основних наукових напрямів та важливих проблем наукових досліджень. Заявлена тема є продовженням тих наукових робіт, над якими відділи НБУВ успішно працювали у попередні роки, про що свідчать друковані видання. І надалі актуальними є проблеми  дослідження спадщини діячів української культури та науки, створення джерелознавчої бази бібліографічної україніки, введення до наукового обігу та інформаційного простору документів, матеріалів, необхідних для подальшого вивчення та збереження культурної спадщини України, ретроспективної національної бібліографії України, вивчення і розкриття газетних фондів НБУВ як важливого джерела бібліографічних розвідок.

Директор Національної юридичної бібліотеки Ю. М. Половинчак повідомила про запит на проведення наукової роботи  «Комплексні бібліотечно-інформаційні продукти і послуги в галузі соціально-правового інформування в умовах інформаційного суспільства». Зважаючи на важливість розвитку системи соціально-правового інформування в процесах державотворення та з огляду на технологічні трансформації інформаційної сфери, метою дослідження доповідачка окреслила визначення основних напрямів та умов соціально-правового інформування, яке відбувається через розгалужену мережу соціальних інститутів, в тому числі бібліотечних установ, з використанням сучасних цифрових технологій. Проведення науково-дослідної роботи передбачає з’ясування інформаційних та соціокультурних механізмів трансформації можливостей для реалізації громадянських прав, самореалізації особистості і, відповідно, підвищення рівня правової культури суспільства під впливом технологічного розвитку інформаційної сфери в системі соціальних комунікацій. 

Усі представлені на засідання Вченої ради нові проекти відомчих науково-дослідних робіт було затверджено та рекомендовано до відкриття. 

Про затвердження положення про відділ науково-бібліографічної інформації доповіла завідуюча цього відділу Т. В. Добко. Представлене положення було затверджено. 

Члени Вченої ради рекомендували рукопис видання до друку: Історія Аскольдової Могили та Пустинно-Микільського монастиря м. Києва за публікаціями ХІХ - початку ХХ ст. з фондів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : зб. документів і матеріалів / укладач І. С. Шекера ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021. – 630 с.: 63 іл.