16 листопада відбулось чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Карантинні вимоги зумовили дистанційний режим його роботи.

Було розглянуто заключні звіти про виконання підрозділами НБУВ відомчих науково-дослідних робіт протягом 2021 року.

Доповідь «Бібліотеки  у формуванні інформаційного ресурсу стратегічних комунікацій українського суспільства» зробив заступник генерального директора з наукової роботи В. М. Горовий.

Зокрема, було зазначено, що революційний  для  всієї  світової  цивілізації  період  переходу до  електронних інформаційних технологій дав  змогу людству оперативно  вирішувати основні еволюційні проблеми  сучасності. Нині суспільство відчуває зрослу кількість і збільшення масштабів  зовнішніх викликів, тож ці проблеми  потребують адекватної, своєчасної  відповіді і  вимагають все  частіше  концентрації зусиль, інтелектуальних  ресурсів.   

Електронні   інформаційні  технології  дають  можливість  розвитку  глобальної  інформатизації – процесу   забезпечення, вперше  в  сучасній  історії, доступу  практично  всім  категоріям представників  сучасної  цивілізації до  інформаційних  ресурсів, напрацьованих  попередніми  поколіннями. Саме такі ресурси  збережено в  фондах  бібліотек, наукових  установ   та  інших центрів  концентрації  інформаційних  ресурсів. Поряд  з  появою  можливостей доступу  до  інформації, напрацьованої в  суспільстві, у  сучасних  людей  з’явилися й додаткові  можливості для розвитку нового  інформаційного  виробництва,  творчого реагування  на зростання викликів навколишньої   дійсності.

Окреслюючи етапи дослідження цих проблем, доповідач наголосив: досвід  свідчить, що трансформація глобального  інформаційного  простору, його  продуктивний  розвиток  відбуваються не шляхами  уніфікації, поглинання одних націй і держав іншими, більш технологічно розвинутими, а шляхами  налагодження  ефективного міжнародного  співробітництва  інформаційних  структур у  вигляді національних інформаційних комплексів. Провідне  місце у такій взаємодії  належить  стратегічним   комунікаціям. Їх ресурс,  вироблений  у суспільстві, науково  підтверджений і прийнятий до  реалізації  керівництвом держав та  наддержавних соціальних  об’єднань, відіграє     орієнтуюче  значення  для регіональних  і  місцевих інформаційних  обмінів, сприяє  вилученню з  інформаційних  обмінів безперспективної, шкідливої інформації. Якість  цього  ресурсу обмінів  значною  мірою  залежить  від  успішного введення в обіг нової наукової інформації, а також, що не менш важливо, тематично  відібраних з  інформаційних фондів бібліотек  та  інших інформаційних  центрів  сучасного  суспільства  кращих інформаційних обсягів для суспільного  використання. У  цьому  процесі,  таким  чином, суттєво зростає комунікативне значення  бібліотек. Робота  щодо активного  включення  бібліотечних установ у мережу   стратегічних  комунікацій в національному  інформаційному  просторі України й була науковою темою досліджень співробітниками Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, Національної юридичної бібліотеки та Фонду президентів України протягом 2019-2021 років.

Результати  реалізації цих досліджень відображені у випуску «Наукових праць НБУВ». Теоретичні  напрацювання, одержані  в процесі  наукових досліджень,   були  використані також  при підготовці заключної колективної монографії на тему «Бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу стратегічних  комунікацій  українського  суспільства».

Про  розробку теми «Біографіка та біобібліографія як інформаційно-комунікативний ресурс в умовах суспільно-політичних і культурних трансформацій українського суспільства» доповів учасникам засідання директор Інституту біографічних досліджень, член-кореспондент НАН України В.І. Попик.

 Він підкреслив, що метою завершеної теми науково-дослідної роботи було теоретичне осмислення сучасного стану, змін сутнісних і якісних характеристик біографіки, біобібліографії, процесів формування ресурсів біографічної інформації в інтелектуальному й духовному житті суспільства, яке швидко змінюється під впливом процесів глобалізації, політичних, соціальних та культурних трансформацій, інформаційної революції; вивчення глибинних механізмів функціонування біографічної інформації, її взаємодії з суспільством, з читацьким загалом, вироблення на цій основі найбільш ефективних в умовах сучасної України інформаційно-комунікативних стратегій поширення й пропаганди видавництвами, ЗМІ, бібліотеками, установами науки, освіти і культури біографічного знання.

У процесі виконання теми досліджено теоретичні та методичні проблеми, історичний і сучасний досвід здійснення біографічних досліджень та впровадження здобутих результатів у суспільну практику. Здійснено теоретичне, методичне та практичне напрацювання нових моделей біографічних досліджень і публікацій, дослідження персоналій визначних діячів науки й культури України. Проведено збір, опрацювання та систематизацію бібліографії новітніх біографічних видань, а також ретроспективної бібліографії, продовжено підготовку серії бібліографічних покажчиків «Джерела української біографістики».

Завершене дослідження, переконаний В.І. Попик,  суттєво поглибило й скоригувало існуючі нині теоретичні уявлення щодо загального спрямування, світоглядних орієнтирів, теоретичних засад, форм і методів, конкретних завдань, ефективних інформаційних засобів подальшого розвитку біографічної дослідницької та літературної роботи, видавничої та інформаційно-бібліотечної справи.

 Наукову апробацію завершених у межах цієї теми теоретичних, методичних та практичних розробок здійснено у публікаціях колективних та індивідуальних праць співробітників Інституту біографічних досліджень, у їхніх наукових доповідях та повідомленнях на міжнародних і вітчизняних наукових конференціях, читаннях, семінарах.

Після доповідей Вчена рада затвердила заключні звіти про виконання зазначених науково-дослідних робіт.

Учасники засідання також розглянули й рекомендували до друку низку рукописів видань. Це:

• «Біографіка: феномен культури і науки, інформаційний ресурс суспільства» / Володимир Попик ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021.
• «Українська біографіка ХХІ століття: мозаїка контекстів і форм» : колективна монографія / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського; редкол. : В. І. Попик (відп. ред.) та ін. — Київ : НБУВ, 2021.
• «Книжкові джерела української біографістики : анотований бібліографічний покажчик (2010–2013)» / Ю. В. Вернік, Т. В. Комарянська, Н. П. Філіппова, О. М. Яценко ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; редкол. В. І. Попик (голова) [та ін.]. – Київ, 2021. – 525 с. – (Серія «Джерела української біографістики» ; вип. 5).
• «Бібліотеки у формуванні інформаційного  ресурсу  стратегічних  комунікацій  українського  суспільства» : монографія / В. Горовий, С. Горова, М. Закіров [та ін.] ; наук. ред. В. Горовий ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2021.
• «Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: формування та дослідження Архівного фонду Національної академії наук України (2000–2020)» : монографія / автор. кол.: О.В. Березовська [та ін.] ; редкол.: Л.А. Дубровіна (гол. ред) [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т архівознавства. Київ, 2021.
• «Місця пам’яті української: енциклопедичний довідник»/за заг. ред. І. Б. Матяш. Київ: “Горобець», 2021.
• «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2021 році» : бібліогр. покажч. / НАН України, Нац.  б-ка України ім. В. І. Вернадського ; уклад.: Л. А. Пестрецова, І. О. Шульга, Є. М. Білько, А. О. Ткаченко, М. Ю. Кузнeцова, І. М. Смелік ; відп. ред. О. М. Василенко. – Київ : НБУВ, 2021.