Чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відбулося 2 грудня 2021 року. З огляду на карантинні обмеження воно було проведене в дистанційному режимі.

Розглянуто низку  заключних звітів про виконання відомчих науково-дослідних робіт у 2021 році.

Про основи теорії та практики вдосконалення атрибуції та експертизи як складову дослідження книжкових та інших бібліотечних пам’яток розповіла директор Інституту книгознавства НБУВ  Г. І. Ковальчук. Вона, зокрема, відзначила, що загалом дослідження відомчої теми довело актуальність і важливість атрибуції та експертизи книжкових та інших пам’яток з історико-культурних фондів бібліотек як необхідного елементу історико-книгознавчих досліджень.  

Усього за рік виконавцями теми опубліковано (або здано до друку) 8 окремих видань, серед них 4 монографії. Підготовлено й опубліковано каталог додаткових відділів двох історичних зібрань під назвою “Supplement”: бібліотеки останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського “Regia” та бібліотеки Волинського (Кременецького) ліцею, попередньо проведена робота щодо точної їх ідентифікації. Серед підготовлених і переданих до друку робіт – збірник, бібліографічний покажчик, автореферат, монографії. Питанням атрибуції та експертизи книжкової та, ширше, документальної спадщини приділено увагу в усіх зазначених виданнях.

Виконавці теми публікували результати своїх досліджень також у вигляді наукових статей, доповідей і тез наукових конференцій, в інших формах. Загалом вийшло друком 163 публікації загальним обсягом 96,35 др. арк., а також здійснено понад 70 електронних публікацій, переважно на сайті НБУВ (у тому числі й електронних виставок), а також у мережі фейсбук. До баз даних на платформі ІРБІС загалом внесено близько 7 000   записів, здійснено понад 8 000 редагувань у раніше внесених записах. Виконавцями теми підготовлено й виголошено 136 доповідей на різного рівня конференціях, семінарах, круглих столах чи інших формах наукових засідань. Результативною була й інша робота.

Дослідження теоретичних, методичних та прикладних аспектів формування національної бібліографії в контексті вивчення спадщини діячів української науки та культури проаналізував завідувач відділу національної бібліографії С. С. Кіраль.

Він наголосив, що важливим аспектом роботи є аналіз історії та сучасного стану української літературознавчої метабібліографії, виявлення лакун у метабібліографічному забезпеченні інформаційних потреб науки і суспільства, визначення шляхів і перспектив подальшого розвитку цього виду бібліографічної діяльності.

Окремо відзначено, що в ювілейному для видатної поетеси й літератора світового масштабу Лесі Українки році ще більшої актуальності й ваги набули наукові дослідження її літературно-наукової спадщини, перекладів її творів мовами світу, епістолярної спадщини. Тож продовжувалась робота по створенню електронного бібліографічного  ресурсу «Літературно-наукова спадщина Лесі Українки», на основі якого підготовлено видання. Бібліографічні описи супроводжуються розширеним змістом та анотацією. Джерельна база суттєво доповнена бібліографічними та електронними виданнями: «Прижиттєві документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів : каталог- довідник» (Луцьк, 1996), Українські літературні альманахи і збірники ХІХ - початку ХХ ст. (Київ, 1967), Марія Деркач, 1896-1972 : бібліогр. покажч., спогади, розвідки, листи / НАН України, Львів. наук. б-ка ім. Василя Стефаника ; авт.-упоряд. М. А. Вальо. (Львів, 1999), Леся Українка : бібліогр. покажч., 1884-1970 / склали М. В. Булавицька, М. О. Мороз. (Київ, 1972).

Розпочато підготовку метабібліографічного посібника «Бібліографічні джерела українського літературознавства» (відбір видань та систематизація за розділами, бібліографічне опрацювання видань de visu, анотування, наукове редагування).  Протягом 2021 року тривали також роботи з добору, опрацювання та наукового редагування матеріалів до видань інформаційного масиву єдиної зведеної шевченкіани НБУВ, а саме покажчиків «Тарас Григорович Шевченко :  бібліографія літератури про життя і творчість, 2004–2019»  та об’єднаних в один випуск щорічників бібліографії шевченкознавства за 2020-2021 рр.

Обидва проєкти реалізовано за допомогою електронної бази даних у форматі інтегрованої бібліотечної системи «ІРБІС-64» у співпраці з Інститутом інформаційних технологій НБУВ (директор Інституту К. В. Лобузіна).

Про вивчення пам’яток рукописної спадщини в науковому та культурному просторі України розповіла генеральний директор НБУВ, член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна.

Вона повідомила, що протягом звітного періоду Інститутом рукопису  НБУВ здійснено ґрунтовні та багатоаспектні дослідження в галузі науково-дослідної, науково-методичної, науково-практичної та науково-інформаційної роботи з рукописними фондами. Зокрема, проведені кодикологічні дослідження рукописних фондів,  здійснені ґрунтовні джерелознавчі дослідження рукописних книг та історичних документів, їх походження, історії та побутування тощо. Тривали модернізація та поповнення електронних інформаційних ресурсів (БД), здійснено підготовку до тестування спеціалізованої БД «Оправа кириличних рукописних книг XIV–XVIII ст.», виконано наукове опрацювання фондів ІР, організовано довідково-пошуковий апарат на рукописні документи, забезпечено процес комплектування й обліку архівних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського науково-методичною документацією, виконано наукову експертизу складу та змісту документів.

Значною була й видавнича діяльність Інституту рукопису: вийшли друком 10 наукових видань (загальною кількістю  209,9 авт. арк.),  підготовлено до друку 1 випуск наукового збірника «Рукописна та книжкова спадщина України» (випуск 27), а також виконано наукове, археографічне та бібліографічне редагування, укладання довідкового апарату, верстку, виконання оригінал-макету 7  видань.

Протягом звітного періоду співробітники Інституту рукопису взяли участь у роботі 16 наукових конференцій (в тому числі 1 міжнародної закордонної конференції), де було виголошено 51 доповідь. В активі підрозділу також – заходи з популяризації рукописної спадщини, серед яких тематичні документально-книжкові та електронні виставки, екскурсії, виставкові проекти спільно з Національним культурно-мистецьким і музейним комплексом «Мистецький Арсенал», Національним заповідником «Софія Київська» та Національним музеєм історії України.

Вчена рада затвердила зазначені звіти.

Розглянуто й затверджено звіти про виконання таких перехідних відомчих науково-дослідних робіт  у 2021 році: «Формування та актуалізація документної інформації Архівного фонду НАН України як складової історичної пам’яті про українську науку» (доповіла директор Інституту архівознавства Л. М. Яременко), «Бібліотечно-інформаційний комплекс в умовах трансформації наукових комунікацій» (доповіла директор Інституту бібліотекознавства О. М. Василенко).

Про виконання досліджень за темою «Бібліотеки у розвитку е-інфраструктури управління науковою інформацією» у межах програми науково-дослідних робіт молодих учених НАН України у 2021 році прозвітував С. С. Гарагуля. Вчена рада також затвердила його звіт.

Рекомендовано до друку низку рукописів видань:

• Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: формування фонду, науково-дослідна та науково-інформаційна діяльність, створення електронного ресурсу (2000–2021) / авторський колектив : Т.О. Батанова, О.П. Бодак, О.М. Гальченко, Л.В. Гарбар, Л.А. Дубровіна, Н.М. Зубкова, Т.В. Коваль, І.С. Корчемна, О.П. Степченко, А.М. Сукало ; відпов. ред. Л.А. Дубровіна / Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Інститут рукопису. Київ : НБУВ, 2021.
• Булатова С. О. Рукописна Polonica: «Podróżny potrawy z postem» – пам’ятка з історії кулінарії середини ХVII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: монографія / відп. ред. Л. А. Дубровіна ; Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Інститут рукопису. Київ, 2021.
• Добрянська Т.А. Українська кирилична рукописна книга XVII ст. за фондами Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: атрибуція та кодикологічний опис / Т.А. Добрянська; відп. ред. Л.А. Дубровіна. – Київ, 2021.
• Цифрові бібліотечно-інформаційні ресурси у розбудові наукового сегменту національного інформаційного простору: монографія / колектив авторів ; відп. ред.: К. В. Лобузіна ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2021.
• Українська біографістика = Biographistica Ukrainica : зб. наук. пр. Ін-ту біогр. дослідж. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського ; ред-кол.: М. Г. Палієнко (голов. ред.) та ін. – Київ, 2021. – Вип. 22.
• Літературно-наукова спадщина Лесі Українки. Т. 1 Твори Лесі Українки. Бібліографія видань творів (1884—2021): монографія / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського; авт. кол.: С.С. Кіраль (керівник), В.С. Гоїнець, С.А. Дзюбич,  Л. М. Ковінченко, І.Г. Лиханова, Л.В. Лісовська, Л.С. Новосьолова, Д.В. Устиновський, О.О. Фіклістова; редкол.: Л. А. Дубровіна (голова) [та ін.] ; наук. ред. С. С. Кіраль. – Київ, 2021.
• Тарас Григорович Шевченко : бібліографія літератури про життя і творчість, 2004–2019 / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського; авт. кол.: І. Д. Войченко, О. П. Андрущенко ; редкол.: Л. А. Дубровіна (голова) [та ін.] ; наук. ред. С. С. Кіраль. – Київ, 2021.