210-й річниці від дня народження Великого Кобзаря був присвячений концерт у

Музичній вітальні відділу музичних фондів

Національної  бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Вечір відкрила старший науковий співробітник відділу музичних фондів Людмила Руденко, яка зазначила, що ми знаємо Тараса Шевченка як поета, художника, письменника, однак він ще й музикант. Митець володів чудовим голосом, добре знав історію світової музики, записав безліч народних пісень, окремі з яких донині збережені лише в кількох варіантах.

Участь у концерті брали здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники освітньо-професійної програми «Диригентсько-хорове мистецтво («академічне») факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв та викладачі й студенти театрального, музичного і фортепіанного відділів ліцею «Київська дитяча академія мистецтва імені М. І. Чембержі». Чудові композиції виконали Лев Білостоцький, Олександр Кравчук, Юрій Казанцев, Микола Кришев, Олексій Ряжко, Єлизавета Лялько, Дмитро Кундеус, Іванна Дерека. Звучали твори, що були написані ще у позаминулому столітті. Та цього дня відбулась і прем’єра – у виконанні Наталії Скринник прозвучав твір сучасного українського композитора Антона Кармазіна на слова В. Усова «Терновий мед».

Майстерно читали вірші Кобзаря Єва Макеєва, Любава Берло, Поліна Худин, Софія Ноябрьова. У програмі концерту пролунали й фортепіанні твори Л. Ревуцького, а також «Елегія пам’яті Шевченка» В. Присовського у виконанні Поліни Буракової.

Музичні номери підсилювали цікаві розповіді Людмили Руденко про Шевченка. Його музикознавці називають наймузичнішим народним поетом, творчість якого пронизана народнопісенними інтонаціями. Згадаємо хоча б слова відомого українського композитора С. Людкевича, який свого часу писав: «Поезія Шевченка є вицвітом української народної поезії: без розуміння українських народних пісень нема й бесіди про розуміння й інтерпретування Шевченка».

З другої половини ХУІІІ століття розпочалося створення віртуальної колекції «Музична Шевченкіана», автором започаткування якої можна вважати друга поета, видатного історика та фольклориста М. Маркевича, котрий першим поклав музику на текст Шевченка «Нащо мені чорні брови».

На завершення концерту учасники і гості виконали пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», що стала символом українського народу, можна сказати, своєрідним гімном. Вперше цей твір виконали в Одеському оперному театрі. Тоді весь зал стояв. Перше видання цього твору було здійснено у 1884 році, однак жорстка російська цензура заборонила не лише його друкувати, а й виконувати. У книгозбірні відділу музичних фондів Національної  бібліотеки України імені В.І. Вернадського зберігається збірник «Народний пісенник з найкращих українських пісень, які тепер співаються по нотам». У цьому збірнику опубліковано і цей твір. «Цей збірничок такий простий, але дуже цінний і загрозливий для наших ворогів», – підсумувала ведуча Людмила Руденко.

Завідувачка відділу музичних фондів Лариса Івченко розповіла гостям про книгу «Музична Шевченкіана у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського», в якій міститься систематизована інформація про друковані та рукописні музичні твори, народні пісні та їхні обробки на тексти великого українського поета Тараса Шевченка, а також музичні твори, написані за мотивами його творчості або присвячені поетові.