18 квітня  відбулось чергове засідання Вченої ради Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, яке провела  генеральний директор НБУВ Л.А. Дубровіна.

Головну увагу було сконцентровано на затвердженні та рекомендації до відкриття нових проєктів відомчих науково-дослідних робіт. 

Заступник генерального директора з наукової роботи В.М. Горовий повідомив про запит на проведення наукової роботи за тематикою: «Електронні інформаційні ресурси бібліотек у зміцненні суспільної єдності». Зокрема, від підкреслив, що питання суспільної єдності мають особливо важливе значення в період військової агресії в Україні. Слід при цьому мати на увазі не лише вислів, що «всяка війна є новою», але й ту обставину, що нинішня російсько-українська війна характеризується багатогранністю технічних засобів з величезною поражаючою силою. Вона охоплює не лише фронти, але й піддає артилерійському, ракетно-бомбовому враженню цивільне населення на всій території країни. У зв’язку з цим на бібліотечні установи покладається завдання донесення достовірної інформації про ситуацію в країні і на фронтах, активізацію, розповсюдження інформації, спрямованої на подолання стресових настроїв в різних категоріях населення, здійснення заходів по дотриманню інформаційної безпеки, протистоянню ворожій дезінформації. Особливо важливим при цьому є розвиток електронних інформаційних технологій, забезпечення дистанційного обслуговування користувачів.

Директор Інституту біографічних досліджень член-кореспондент НАН України В.І. Попик повідомив про запит на відкриття наукової роботи: «Біографіка як складова національного наукового, освітнього та культурно-інформаційного простору та консолідації українського суспільства». Доповідач зазначив, що метою дослідження є поглиблення теоретичних уявлень про місце, реальні та потенційні можливості і завдання української біографіки, як важливого спрямування вітчизняної гуманітаристики і затребуваної суспільством частини національного інформаційного простору, в умовах протистояння російській агресії, боротьби за збереження й зміцнення національної державності, реалізацію європейського цивілізаційного вибору. Аналіз сучасного стану й новітніх явищ і тенденцій у розвиткові світової та вітчизняної біографіки має на меті напрацювання адекватних драматичним реаліям часу теоретико-методологічних уявлень та практично-прикладних методичних настанов і рекомендацій для дослідників-біографів, видавців, фахівців інформаційно-бібліотечної галузі щодо ефективного використання засобів біографіки для підтримки інтелектуального й духовного зростання людського потенціалу українського суспільства, його громадянського згуртування.

Директорка Інституту книгознавства Г. І. Ковальчук представила запит на проведення науково-дослідної роботи «Друкована історико-культурна спадщина України: дослідження, наукова каталогізація, введення в сучасний інформаційний простір». Зокрема, вона  підкреслила, що тема є актуальною через необхідність представлення вагомої історико-культурної друкованої спадщини України в світі, як держави з давніми книжковими традиціями, що є важливим в умовах війни з Росією і її спробами привласнити історичні видавничі здобутки України. Соціальна та економічна значимість теми полягає насамперед у введенні в науковий, а також широкий громадський обіг достовірної інформації про наше минуле, зосереджене в т. ч. у друкованих виданнях минулого, які вибірково доцільно актуалізувати – виявляти, досліджувати, оприлюднювати у вигляді повнотекстових цифрових копій або друкованих перевидань; створювати пошукові бази даних до них; готувати науковий супровід у вигляді коментарів тощо.

О. П. Бодак доповіла про запит на проведення науково-дослідної роботи за тематикою: «Рукописна спадщина з історії науки і культури України: національний статус, збереження, використання».  Вона наголосила, що одним із найважливіших і актуальних завдань в умовах воєнного стану є збереження національної історико-культурної спадщини України. Основна мета запропонованого фундаментального дослідження – вивчення теоретичних питань місця та ролі рукописної спадщини в національній культурі України і системі соціальних комунікацій. Опрацювання теоретичних та науково-практичних засад наукового опису рукописних пам’яток, наукової експертизи, джерелознавчої атрибуції, історико-кодикологічного, археографічного, архівознавчого дослідження рукописних документів та документів особового походження, створення системи облікових та науково-довідкових ресурсів традиційного та електронного типу на рукописні фонди як джерела національної історико-культурної спадщини.

Завідуючий відділу національної бібліографії С.С. Кіраль розповів про запит на відкриття наукової роботи за відомчою тематикою «Українська книга і періодика як джерело формування національно-культурної ідентичності: бібліографічний аспект». Важливим завданням роботи є розкриття джерелознавчого, інформаційного потенціалу газетної періодики України. Преса є складовою історико-культурної спадщини, чинником формування національної ідентичності, тому потребує вивчення, розкриття її джерелознавчого потенціалу, створення системи науково-інформаційних ресурсів, розширення комунікаційних можливостей доступу користувачів до інформації, що містить газетна періодика.

Директор Національної юридичної бібліотеки  Ю. М. Половинчак повідомила про запит на проведення наукової робот «Інструментарій бібліотечного обслуговування суспільного запиту в інформаційно-комунікаційній інфраструктурі взаємодії особистості, суспільства та влади». Проведення науково-дослідної роботи має на меті отримання теоретичних та практичних результатів, орієнтованих на дослідження інформаційно-комунікаційної інфраструктури взаємодії особистості, суспільства та влади, визначення місця бібліотек у цій інфраструктурі, систематизацію наявного та розробку нового інструментарію бібліотечного обслуговування суспільних запитів із зосередженням уваги на тих із них, що визначаються умовами війни та повоєнного відновлення. Дослідження передбачає визначення складових та характеристик сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури, орієнтованої на забезпечення суспільних запитів; з’ясування умов, тенденцій, напрямів діяльності соціальних інститутів, зокрема бібліотек, в галузі соціально-правового інформування.

Всі представлені на засідання Вченої ради нові проєкти відомчих науково-дослідних робіт було рекомендовано до відкриття.

Завідувач відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства О. Л. Сокур зупинилась на питанні звірки de viso карткового каталогу з наявними документами. Як зазначила доповідачка, розроблено і узгоджено графік роботи, норми, навантаження по кожному працівнику, яких задіяно у процесі звірки. Також розроблено і механізм моніторингу цієї роботи.

Члени Вченої ради рекомендували рукописи видання до друку:

Фабрично-заводські газети України 1917–1991 років у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : каталог / уклад.: Л. А. Білименко, С. В. Дригайло, В. В. Гайдай  ; комп’ютерна технологія К. В. Лобузіна ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ : НБУВ, 2024.

Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / редкол.: Ю. Половинчак (голов. ред.), С. Закірова (заст. голов. ред.), Т. Дубас (відп. секр.) [та ін.] ; відп. ред. С. Закірова ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2024. – Вип. 70.