9 жовтня 2024 року в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» відбулося засідання секції «Бібліотечно-інформаційний комплекс: організація та управління в умовах сучасних викликів» у читальній залі (к. 308) та онлайн на платформі Zoom (модераторка заходу – О. Л. Сокур, кандидатка наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу науково-методичної роботи Інституту бібліотекознавства НБУВ).
У роботі засідання, яке вели його наукові керівники О. М. Василенко, кандидатка історичних наук, директорка Інституту бібліотекознавства НБУВ, та Н. Е. Кунанець, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, професорка кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету «Львівська політехніка», взяли участь учені та спеціалісти українських бібліотек і наукових установ, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України, Науково-технічної бібліотеки імені Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка; викладачі закладів вищої освіти (Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського університету імені Бориса Грінченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя, Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ»); фахівці мережі Національної академії наук України (Інституту археології НАН України, Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України, Інституту матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України, Інституту проблем машинобудування імені А. М. Підгорного НАН України, Інституту фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України); голови редакційних колегій (головні редактори) провідних фахових часописів («Бібліотечний вісник», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук», «Інтегровані комунікації») та інші.
Загалом було заявлено 55 доповідей (63 доповідачів і співдоповідачів), з яких на секційному засіданні було виголошено 11 виступів, котрі супроводжувалися презентаціями, насиченими цікавим ілюстративним матеріалом. Висвітлено широке коло питань функціонування бібліотечної науки і практики: нормативно-методичне забезпечення функціонування інклюзивного бібліотечного простору; підготовка фахівців для інформаційно-бібліотечної сфери та наукових кадрів за кордоном і в Україні; зарубіжний та український досвід функціонування бібліотек в умовах війни; цифрові технології у діяльності українських бібліотек і зарубіжжя; інформаційно-пошуковий тезаурус і бібліотечна термінологія тощо.
Відкрила засідання науковий керівник секції кандидатка історичних наук, директорка Інституту бібліотекознавства НБУВ О. М. Василенко доповіддю «Інклюзивний бібліотечний простір: чинники нормативно-методичного забезпечення функціонування». Доповідачка детально розкрила основні напрями та завдання, визначені в контексті інклюзивної політики України та європейських документів про бібліотечне законодавство та політику в Європі. О. М. Василенко аргументувала необхідність розроблення концептуальних засад та державної підтримки щодо формування інклюзивного бібліотечного простору.
Г. В. Шемаєва, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, професорка кафедри документознавства та української мови Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ» у доповіді «Сучасні тенденції міжнародної науково-освітньої взаємодії в бібліотечно-інформаційній галузі» висвітлила основні тренди у підготовці кадрів за міжнародними освітніми програмами інформаційного, бібліотечного та архівного спрямування. Особливу увагу Г. В. Шемаєва приділила інтеграції бібліотечно-інформаційних кафедр до моделі iSchool, між якими поширюється міжнародна взаємодія. Також доповідачка акцентувала на необхідності поглиблення міжнародних наукових комунікацій у межах конференцій та на сторінках професійних наукових видань, що результуватиметься в успішній реалізації спільних міжнародних проєктів.
«Сучасні проблеми та перспективи підготовки наукових кадрів для бібліотечно-інформаційної галузі» – надзвичайно актуальна за рівнем порушених питань тема виступу Т. В. Новальської, докторки історичних наук, професорки, професорки кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв. Доповідачка детально розкрила витоки підготовки наукових кадрів в Україні та сучасну нормативно-правову базу. Т. В. Новальська ґрунтовно проаналізувала стан і тенденції підготовки наукових кадрів в аспірантурі наукових установ та закладів вищої освіти за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Також у виступі було чітко визначено причини й запропоновано шляхи їх реалізації при підготовці докторів філософії в Україні. Ця доповідь викликала активне обговорення. Зокрема, О. М. Василенко запропонувала доповідачці очолити ініціативну групу з організації комунікації та підготовки відповідних документів для подання до Кабінету Міністрів України стосовно вирішення комплексу проблем у царині підготовки наукових кадрів в аспірантурі наукових установ та закладів вищої освіти.
Доповідь докторки наук із соціальних комунікацій, старшої наукової співробітниці, професорки кафедри інформаційних комунікацій факультету української філології, культури та мистецтва Київського столичного університету імені Бориса Грінченка О. В. Григоревської «Цифрова компетентність інформаційного фахівця у ХХІ столітті» присвячена основним підходам до формування та оцінювання цифрової грамотності здобувачів освіти у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи, розвитку цифрових компетентностей фахівців-практиків. Також було представлено український та зарубіжний досвід оцінювання навичок цифрової грамотності.
Тему зарубіжного досвіду функціонування бібліотек в умовах війни розкрила Н. В. Стрішенець, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця, провідна наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, у виступі «Стратегія збереження фондів Бібліотеки Британського музею у передвоєнний і воєнний період (1930–1940-і роки)». Доповідачка детально розповіла про заходи з захисту фондів Британської бібліотеки, котрі вживалися на державному рівні напередодні й під час Другої світової війни, руйнування книгозбірні і втрати цінних культурних скарбів від бомбардувань, післявоєнну відбудову. Особливо актуальними став досвід Британської бібліотеки для української бібліотечної справи в умовах повномасштабного вторгнення.
Заступниця директорки Національної історичної бібліотеки України Т. І. Спанчак (доповідь «Електронна бібліотека «Історична спадщина України» як національний інформаційний ресурс») репрезентувала особливості створення (розпочиналася з флеш-горталок – електронних читанок) та функціонування електронної бібліотеки, яка на 01.10.2024 року нараховує 2700 електронних документів з фонду бібліотеки. Сьогодні НІБУ посідає перше місце в світі за кількістю завантажених документів, зокрема у 2024 році було завантажено понад 1 мільйон 600 тисяч документів. Загалом спостерігається стійка тенденція до зростання показників у 2022–2024 роках.
Доповідь «Використання методів штучного інтелекту для збереження культурного надбання» представила Н. Е. Кунанець, професорка кафедри інформаційних систем і мереж Національного університету «Львівська політехніка», докторка наук із соціальних комунікацій, професорка (співдоповідачка Г. І. Липак, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка, доцентка кафедри комп’ютерних наук Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя). Слухачам було представлено аналіз використання методів штучного інтелекту (ШІ) та запропоновано конкретні шляхи застосування штучного інтелекту в процесі збереження культурної спадщини: технології для відтворення втрачених фрагментів документів; створення анотацій, рефератів; планування заходів, проведення книжкових виставок; збору плати за бібліотечні послуги; оптимізації закупівель тощо. Також Н. Е. Кунанець зупинилася на перевагах сучасних застосунків із застосуванням методів штучного інтелекту, зокрема технології блок-чейн, у закордонній бібліотечній практиці, що надзвичайно актуально для українських фахівців. Так, пізнавальним був досвід Національної бібліотеки Франції поєднання методів ШІ із мобільними пристроями, функціонування Цифрової бібліотеки Гельсинського університету на основі аналізу попереднього користувацького досвіду. Доповідачка наголосила, що технології опрацювання природної мови зазнали сьогодні значного поступу, окрім англійської й німецької (Гарвардська бібліотека), і української, зокрема і для швидкого пошуку.
Л. Ю. Пугач, аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, асистентка кафедри бібліотекознавства і бібліографії Львівського національного університету імені Івана Франка, у доповіді «Публічні бібліотеки у процесі цифрової трансформації» розкрила місце та роль публічної бібліотеки – активного учасника віртуального простору у цифровому середовищі. Л. Ю. Пугач зупинилася на питаннях використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів (використання мобільних додатків, хмарних технологій, інструментів додавання фото, відео на сторінках у соціальних мережах тощо) та обґрунтувала необхідність цифровізації публічних бібліотек України.
Продовжила тему цифрових технологій в українській бібліотечній практиці О. М. Збанацька, докторка наук із соціальних комунікацій, доцентка, професорка кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, головна бібліотекарка відділу лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. У доповіді «Інформаційно-пошуковий тезаурус Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого: історія, традиції, інновації» було розглянуто історію розробки Інформаційно-пошукового тезауруса Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, його призначення й використання публічними бібліотеками та закладами вищої освіти України. Доповідачка навела статистичні дані щодо наповнення тезауруса та окреслила перспективи його використання.
«Сучасні форми популяризації бібліотечних фондів в умовах соціальних потрясінь (з досвіду роботи науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України)» – тема виступу завідувачки науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України С. В. Іваненко. Доповідачка розглянула можливості використання інноваційних методів популяризації бібліотечних ресурсів у кризові часи соціальних потрясінь, які дозволяють наблизити інформацію до користувача, якнайповніше розкрити зміст окремих видань та популяризувати бібліотечні фонди загалом на сторінках науково-технічної бібліотеки у мережах фейсбук, інстаграм, твітер та вайбер (електронні книжкові виставки, буктрейлери, відеоогляди книжкових виставок працівників установи чи нових надходжень).
Заключним був виступ аспірантки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського А. О. Збанацької на тему «Сучасні підходи до визначення понять «консалтинг», «консультування», «консультація», «консультант»», у якому було розглянуто сучасні підходи до визначення понять «консалтинг», «консультування», «консультація», «консультант» у контексті розвитку інформаційного консалтингу, бібліотечної теорії та практики. А. О. Збанацька розкрила їх визначення українськими та зарубіжними науковцями, їхні різновиди та сферу поширення.
Значну увагу учасники засідання приділили ключовій темі – сучасним викликам та завданням бібліотек в умовах воєнного стану, питанням збереження та відновлення фондів у повоєнній відбудові України. Учасники секційного засідання, котрих упродовж заходу було більше 90, онлайн і в чаті взяли активну участь в обговоренні виголошених доповідей.
На завершення зустрічі О. М. Василенко подякувала усім учасникам та побажала плідної роботи.
завідувачка відділу наукових видань
Інституту бібліотекознавства НБУВ,
кандидатка історичних наук, доцентка
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах