Для забезпечення довготривалого зберігання фондів на різних матеріальних носіях кожна бібліотека чи архів визначає власні критерії збереження та розробляє відповідну програму. Ця програма передбачає впровадження новітніх технологій, що дають змогу удосконалити процеси створення та зберігання фондів на традиційних і нетрадиційних носіях, а також консервації та реставрації документів. Ці та інші питання були в центрі уваги круглого столу «Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України», який відбувся в офлайн та онлайн-режимі (наукові керівники: Власюк Тарас Іванович, т.в.о. завідувача відділу наукових технологій збереження фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидат технічних наук; Савчук Ярослав Ігоревич, завідувач відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, кандидат біологічних наук. Учений секретар: Любов Петрівна Затока, наукова співробітниця відділу наукових технологій збереження фондів НБУВ).

У роботі круглого столу брали участь фахівці у галузі консервації документів НБУВ, співробітники НБУВ, науковці установ НАН України та провідні фахівці бібліотек і архівів України, які опікуються проблемами забезпечення збереження бібліотечних та архівних фондів.

До обговорення на секції було подано 7 тем виступів, опубліковано 8 тез доповідей. Проблематика доповідей охоплювала широке коло питань, пов’язаних із створенням цифрових бібліотек, використанням електронних копій сучасних документів, що не підлягають стабілізаційному відновленню, стандартизацією вимог для довготривалого зберігання бібліотечних і архівних фондів на різних носіях, упровадженням сучасних технологій у бібліотеках, результатами мікологічного обстеження фондів НБУВ упродовж 2023–2024 років.

У вступній доповіді Ю. С. Ковтанюка, заступника генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидата історичних наук, було висвітлено важливі питання, пов'язані з перспективами створення та розвитку цифрових бібліотек як у сучасних умовах, так і в майбутньому. Він звернув увагу на значущість впровадження новітніх технологій у процес цифровізації бібліотечних фондів, а також на необхідність удосконалення методик зберігання інформації. Зокрема, доповідач наголосив, що із розширенням та урізноманітненням асортименту сучасних цифрових носіїв інформації виникають нові виклики. Ці виклики стосуються не лише технічного забезпечення зберігання великих обсягів даних, а й необхідності проведення наукових досліджень, спрямованих на розробку нових підходів до оцінювання надійності та довговічності цифрових носіїв. Такі дослідження є надзвичайно актуальними у зв'язку з швидким розвитком цифрових технологій та потребують систематичної уваги науковців бібліотек.

У доповіді наукової співробітниці відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ) Л. П. Затоки розглянуто порівняння вимог різних стандартів щодо денних змін кліматичних параметрів під час довготривалого зберігання бібліотечних і архівних фондів з різними видами матеріальних носіїв. Це стосується положень міждержавного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.50:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги» (ГОСТ 7.50-2002, IDT) та міжнародного стандарту ISO 11799 «Information and documentation – Document storage requirements for archive and library materials» («Інформація і документація. Вимоги до зберігання архівних і бібліотечних матеріалів»), де деталізовано рекомендовані кліматичні умови для довготривалого зберігання архівних і бібліотечних матеріалів. Доповідачка акцентувала, що для фондів зі змішаними носіями, наприклад, якщо для виготовлення документа застосовано папір і пергамент або документи з цими різними носіями зберігаються разом, мають бути знайдені компромісні значення температури та відносної вологості. У доповіді підкреслено, що подальший розвиток діяльності із забезпечення збереження бібліотечних та архівних документів з різними матеріальними носіями має передбачати розширення переліку стандартів у цьому напрямі, як державних, так і міжнародних.

За неможливості використання окремих типів документів на традиційних носіях через їхній нестабільний фізичний стан розглядаються різноманітні способи надання цілодобового доступу до них користувачам та працівникам НБУВ за рахунок використання електронних копій. У доповіді т.в.о. завідувача відділу наукових технологій збереження фондів Т. І. Власюка, кандидата технічних наук, було розглянуто кілька аспектів використання комп’ютерних технологій для вирішення цих завдань. Доповідач запропонував використовувати електронні версії повнотекстових дисертаційних робіт або авторефератів на сайті Національного репозитарію академічних текстів (НРАТ) Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», оскільки окремі дисертації характеризуються вкрай нестабільним фізичним станом. Отже, академічні тексти для перегляду користувачами доступні в електронній формі у вигляді цифрових копій, зазначив доповідач.

На відміну від традиційних фондів з паперовими носіями, які виготовляються повільніше, електронні ресурси створюються значно швидше. І вже сьогодні виникає проблема не лише накопичення цих ресурсів, а й їх зберігання та спільного використання. У доповіді молодшого наукового співробітника НБУВ Л. М. Куяви проаналізовано світовий досвід використання новітніх інформаційних технологій, які дозволяють розширити можливості надання послуг користувачам бібліотек. Було розглянуто деякі нові тенденції в бібліотечних технологіях та те, як цифрові ресурси можуть сприяти кращому обслуговуванню користувачів бібліотеки. Наведено кілька технологічних тенденцій, що формують майбутнє сучасних бібліотек: цифрові ресурси, штучний інтелект, автоматизація бібліотек. Окрім зазначених методів, для забезпечення збереження фондів можуть також використовуватися лазерні технології, які успішно застосовуються для дослідження стану збереженості рукописів та друкованих книг.

Завдання збереження культурного надбання найчастіше зводиться до необхідності стабілізації або навіть покращення фізичного стану рукописів і книжкових документів, незважаючи на природну тенденцію до старіння та деградації матеріалів, з яких вони виготовлені. Зазвичай робота із забезпечення збереження зосереджується на оригіналах документів. Так, у доповіді Л. М. Волосатих, молодшої наукової співробітниці ВНТЗФ, було розглянуто особливості зберігання рукописних документів в умовах бібліотеки. Проаналізовано фактори ризику, що впливають на фізичний стан рукописів, та шляхи їх можливого усунення. Надано рекомендації щодо покращення збереження особливо цінних документів в умовах НБУВ.

Обговорення результатів мікробіологічних досліджень для гарантування біологічної безпеки приміщень і фондів, а також профілактики біологічного пошкодження документів на різних матеріальних носіях завжди є невід’ємною частиною питань, що порушуються на засіданнях, де приділяють увагу проблемам збереження документів. Тож наступні доповіді були присвячені цим проблемам.

Так, у співдоповіді завідувача відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАНУ, наукового співробітника НБУВ, кандидата біологічних наук Я. І. Савчука, молодшої наукової співробітниці відділу фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАНУ, кандидата біологічних наук Ю. Б. Письменної та старшої наукової співробітниці відділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Інституту хімії високомолекулярних сполук НАНУ, кандидата хімічних наук М. Я. Вортман, було представлено інформацію про пошук нових антифунгальних препаратів на основі гуанідинвмісних олігомерів для захисту паперу та приміщень бібліотек від грибів-біопошкоджувачів і визначено найбільш ефективні фунгіцидні препарати проти активних біодеструкторів. Найбільш активними виявилися дві сполуки — композиції ароматичного гуанідинвмісного олігомеру та розгалуженого оліготриметилйодиду, наголосив доповідач. Також доповідач показово продемонстрував актуальність мікологічного моніторингу повітря приміщень та фондів бібліотек. Упродовж 2023–2024 років проведено мікологічне обстеження деяких фондів НБУВ з реалізованими детальними рекомендаціями щодо їх стабілізації.

Захід відбувся у змішаному режимі. Частина учасників взяла участь у відеоконференції. Доповіді супроводжувалися змістовними науковими презентаціями, що сприяло атмосфері підвищеного інтересу до кожного виступу. Основною тезою заходу стало обговорення необхідності подальшого розвитку системи збереження бібліотечних та архівних фондів НБУВ, дослідження нових технологій оцифрування документів, надання доступу до інформації в традиційній та цифровій формах, а також запровадження нових стабілізаційних методів, що в цілому сприятиме прогресивному розвитку цього напрямку діяльності бібліотеки.

Л. П.  Затока, учений секретар