10 жовтня 2024 р. у рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір» відбулося засідання секції «Пресові джерела історико-культурної спадщини України». Наукові керівники секції: О. А. Вакульчук – завідувачка відділу пресознавства НБУВ, докторка історичних наук та Г. Я. Рудий – учений секретар сектору з координації наукових досліджень науково-організаційного відділу Президії НАН України, старший науковий співробітник, доктор історичних наук; учений секретар секції – О. С. Залізнюк, науковий співробітник відділу пресознавства НБУВ. Секція працювала у змішаному форматі (офлайн/онлайн у режимі відеоконференції на платформі Zoom). Модератор – О. А. Цибульська – молодший науковий співробітник відділу музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ.)

У роботі секції взяли участь провідні науковці Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Національного університету «Львівська політехніка», Житомирського торговельно-економічного фахового коледжу Державного торговельно-економічного університету, Президії НАН України, Одеської національної наукової бібліотеки,  Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ). Обговорювалося широке коло питань, пов’язаних з подальшим розвитком досліджень пресових джерел історико-культурної спадщини України.

З вітальним словом до учасників зібрання звернулася Ольга Вакульчук, яка  окреслила коло обговорюваних питань, представила учасників, визначила регламент.

Лідія Сніцарчук – заступниця генерального директора з наукової роботи ЛННБ ім. В. Стефаника, докторка наук із соціальних комунікацій у своєму виступі «На шляху до творення цифрової історії української преси ХІХ–ХХ століть: інформаційно-дослідницькі практики Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника» доповіла про науково-бібліотечні проєкти працівників ЛННБ України ім. В. Стефаника, зокрема цифрової репрезентації історії української преси минулих століть, що сприяють користувачам у провадженні історико-пресознавчих  досліджень для творення нових знань у цьому напрямі.  

Григорій Рудий у доповіді «Структурний простір пресології: теоретичні і методологічні засади» розглянув питання щодо структури пресології як системи наукових знань. Визначив характерні її риси та функціональні ознаки. У доповіді йшлося, насамперед про розробку загальних теоретичних положень щодо структури пресології та її класифікаційної моделі. Доповідь викликала жваву дискусію і численні запитання щодо розмежування понять «пресологія» і «пресознавство», різниці між цими спеціальними науковими дисциплінами.

Роман Бліхарський – науковий співробітник відділу наукових досліджень української періодики НДІ пресознавства ЛННБ ім. Стефаника, кандидат наук із соціальних комунікацій у своїй доповіді окреслив проблематику наукових напрямів пресознавчих досліджень у контексті комплексного вивчення феномену преси і закцентував увагу на перспективі інтеграції концептуальних засад та теоретико-методологічних підходів низки гуманітарних і суспільних наук у систему пресознавчих студій.

Олена Макарчук – докторка наук із соціальних комунікацій, доцентка, професорка кафедри журналістики та засобів масової комунікації розглянула процеси зародження національної ідеї в середовищі української спільноти Галичини кін. ХІХ – поч. ХХ століття, стимуляцію та відображення цих зрушень на сторінках україномовних часописів.

Надія Кулеша – завідувачка наукового відділу національної бібліографії української преси НДІ пресознавства ЛННБ ім. В. Стефаника, кандидатка філолологічних наук, старша наукова співробітниця доповіла, що на основі вивчення контенту часопису «Українське Слово» (Берлін, 1921–1922) віднайдено і проаналізовано мемуарні публікації В. Андрієвського, В. Леонтовича, І. Герасимовича і О. Меґаса. Підкреслено оперативність часопису «Українське Слово» й однойменного видавництва щодо оприлюднення цих матеріалів для найширшого кола читачів. З’ясовано реакцію визначних істориків і журналістів на ці публікації, озвучену у тогочасній пресі, наголошено на важливості мемуарної спадщини як історичного джерела.

Вероніка Стягайло – провідна бібліотекарка відділу краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки у доповіді «Щоденний політико-громадський часопис "Вільне життя" як історичне джерело» охарактеризувала щоденну громадсько-політичну газету соціал-демократичного спрямування «Вільне життя», яка виходила в Одесі від 31 березня до 10 вересня 1918 р.

Василь Ґабор – старший науковий співробітник НДІ пресознавства ЛННБ ім. В. Стефаника, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник у доповіді «Творчість Олександра Архипенка в осмисленні Миколи Голубця (за публікаціями львівської преси міжвоєнної доби)» проаналізував публікації українського мистецтвознавця Миколи Голубця у львівській пресі міжвоєнної доби, присвячені осмисленню творчості Олександра Архипенка в контексті світового мистецтва. У розглянутих статтях акцентовано новаторство скульптора та його приналежність до українського народу.

Антоніна Головащук – науковий співробітник відділу науково-бібліографічної інформації НБУВ здійснила аналіз бібліографічних посібників української еміграційної преси в країнах Європи.

Тетяна Антонюк – провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україники Інституту книгознавства НБУВ, докторка історичних наук у доповіді «Українське рідномовне шкільництво діаспори на сторінках журналу «УчительськеСлово» (1955–1957, Торонто)» розглянула питання організації і розвитку українського національного шкільництва в діаспорі, що знайшло своє висвітлення на сторінках українського еміграційного часопису «Учительське слово», зупинилася на здобутках рідної шкільної освіти в діаспорі, підкреслила її значення для затримання асиміляційних процесів серед українських громад в еміграції й поширення напрацьованого досвіду на теренах материкової України.

Олеся Дроздовська – старша наукова співробітниця НДІ пресознавства ЛННБ ім. В. Стефаника, кандидатка філологічних наук у своїй доповіді «Українські "листи з Далекого Сходу"» (Харбін, 1932) як історичне джерело» проаналізувала зміст газети «Українські "Листи з Далекого Сходу"» і наголосила на її цінності як історичного джерела для дослідження українського громадсько-політичного і культурного життя на Зеленому Клині й у Китаї впродовж 1897–1932 рр.

Оксана Середа – старша наукова співробітниця наукового відділу національної бібліографії української преси ЛННБ ім. В. Стефаника, кандидатка наук із соціальних комунікацій висвітлила обставини функціонування газети «Козацький Голос» (1919), яка є важливим джерелом для вивчення військово-патріотичного виховання в УГА; проаналізувала структуру, контент видання і на прикладах підкреслила його роль у підтримці морального та бойового духу українського вояцтва.

Марина Кругляк – кандидатка історичних наук, доцентка, викладачка суспільних дисциплін ВСП «Житомирський торговельно-економічний фаховий коледж ДТЕУ» розглянула особливості висвітлення сімейних конфліктів початку ХХ ст. на сторінках щоденної газети «Киевлянин».

Ольга Терещук – науковий співробітник відділу наукових досліджень української періодики НДІ пресознавства ЛННБ ім. В. Стефаника висвітлила дискусію на шпальтах чернівецького щоденника «Час» щодо понять «кобза» і «бандура», їх ототожнення та створення різновидів кобзи, підкреслила участь редакції у вирішенні цього дискусійного питання.

Ігор Ткаченко – провідний науковий співробітник сектору суспільних наук науково-організаційного відділу Президії НАН України, кандидат історичних наук доповів про роль київських видань М. Грушевського у становленні і розвитку української преси; визначив, що перенесення пресової активності до Києва сприяли зростанню числа україномовних видань і їх ролі в громадському житті.

Ольга Вакульчук – завідувачка відділу пресознавства НБУВ, докторка історичних наук доповіла про перспективні напрямки і плани роботи відділу пресознавства НБУВ у царині історичних і бібліографічних досліджень української преси, охарактеризувала електронні та друковані бібліотечно-інформаційні ресурси газетної періодики, які планується створити фахівцями відділу впродовж 2024–2027 років.

Доповіді супроводжувалися дискусіями, активним обговоренням актуальних питань пресознавства.

Науковий керівник секції О. А. Вакульчук