18 жовтня 2024 р. в залі засідань Вченої ради Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулася презентація книги «Гуґо фон Гофмансталь. Вибрана проза», підготованої до 150-річчя від дня народження письменника. Організатором заходу виступив Відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Захід, який проходив у змішаному форматі (очно та через платформу Zoom), об’єднав бібліотекарів та академічну спільноту українських закладів вищої освіти, зокрема Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського та Львівського національного університету імені Івана Франка. До участі долучилося й Посольство Австрії в Україні, яке представляла культурна менеджерка пані Юлія Рахманова. Загалом у заході взяли участь понад 50 осіб, з яких 28 доєдналися онлайн.
Модератор заходу, Іван Мегела, доктор філологічних наук, професор, науковий керівник Австрійської бібліотеки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, привітав учасників і наголосив на витоках проєкту, зазначивши, що переклад було здійснено в межах літературно-перекладацького проєкту кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Книга була видана у 2024 р. у львівському видавництві «ВНТЛ-Класика» за підтримки Австрійського бюро кооперації у Львові (OEAD), а її упорядниками стали Марія Іваницька – керівниця проєкту, докторка філологічних наук, професорка кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, наукова співробітниця Тюбінгенського університету імені Ебергарда і Карла, та Володимир Кам’янець – видатний перекладач, літературний редактор, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, науковий консультант Австрійської бібліотеки у Львові. Присутні у залі та онлайн радісно вітали бурхливими оплесками виконавців проєкту, а також присутню у залі шановану професорку КПІ імені Ігоря Сікорського, докторку філологічних наук, пані Світлану Іваненко.
Окремо щиру подяку висловлено Австрійському бюро кооперації у Львові за сприяння та підтримку видання, а також особливу вдячність пані Анні-Катаріні Гісбертц, професорці, докторці наук, заступниці голови правління Товариства Гуґо фон Гофмансталя та авторці передмови до книги.
До слова була запрошена пані Марія Іваницька, яка розповіла про ідею виникнення проєкту, що припав на початок повномасштабного вторгнення Росії на територію України, а також про усі виклики та шлях до його реалізації. Професорка зробила коротке представлення особистості Гуґо фон Гофмансталя, одного з найвизначніших представників віденського модерну, австрійського та європейського символізму, письменника, поета, драматурга. Вона надала біографічну довідку автора, окресливши становлення Гофмансталя як поета, його творчий доробок, який припадає на період зламів і потрясінь у політиці та культурі на межі ХІХ–ХХ століть, охоплюючи останні роки існування Габсбурзької монархії, Першу світову війну та період Першої Австрійської Республіки. Пані Іваницька також підкреслила мультикультурний бекграунд Гофмансталя, який мав значний вплив на його світогляд і творчість, оскільки Відень того часу був перехрестям різних культур, що відображалося у його символічних творах.
Літературний редактор видання Володимир Кам’янець поділився з учасниками заходу своїми думками щодо творчості Гуґо фон Гофмансталя, акцентуючи увагу на значенні художнього перекладу, ролі редагування та необхідності глибокого знання рідної мови. Відповідаючи на запитання про свій найулюбленіший твір автора, який найбільше запав у душу, він зазначив, що обрати один важко, оскільки краса й насиченість мови Гофмансталя заворожує. Проте пан Кам’янець виокремив три твори, які справили на нього найбільше враження: «Скрипаль із Траунзее», «Казка 672-ї ночі» та «Жінка без тіні», підкресливши, що робота над останнім була найскладнішою. Також Володимир Кам’янець зачитав уривок зі «Скрипаля із Траунзее», надавши можливість учасникам відчути красу мови автора та майстерність українського перекладу цього твору.
Марія Іваницька, відчуваючи захоплення та зацікавленість серед учасників, зачитала уривок з описом природи, який у перекладі переливався у звучанні та по-особливому бринів українською мовою, передаючи всю поетичність і глибину авторського стилю.
На завершення модератор Іван Мегела подякував усім учасникам та висловив сподівання, що за цим проєктом послідують інші аналогічні видання, метою яких є ознайомлення українського читача з найкращими здобутками зарубіжної, зокрема австрійської, літератури.
Після закінчення заходу студентська молодь відвідала Австрійську бібліотеку та з великим інтересом ознайомилася з її фондом, а також з книжковою виставкою, присвяченою Ф. Кафці, яка наразі демонструється в бібліотеці.
Щира подяка від організаторів заходу, насамперед, безпосереднім його учасникам – модератору Івану Мегелі, керівниці проєкту, перекладачці Марії Іваницькій, літературному редактору видання, перекладачеві Володимиру Кам’янцю, усім, хто очно чи онлайн долучився до презентації, зокрема кандидатці філологічних наук, доцентці кафедри германської філології та перекладу пані Наталії Лалаян, викладачці кафедри германської філології і перекладу пані Тетяні Грабажей, доцентці кафедри германської філології та перекладу Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Євгенії Тимченко (особлива подяка пані Євгенії за згадку про видатного педагога і перекладача Івана Сойко) і, звичайно, усім студентам, шанувальникам бібліотек, австрійської літератури та українського перекладу!
Маємо підсумувати, що такі заходи мають важливе значення для України та Австрії, оскільки сприяють культурному обміну, зміцненню міжнародних зв’язків та збагаченню вітчизняної літературної традиції.
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах