Під такою назвою 24 грудня 2024 року відбулися Десяті бібліотекознавчі студії, присвячені пам’яті професора Михайла Семеновича Слободяника.

Метою науково-комунікативного заходу стало об’єднання зусиль освітян, науковців і практиків задля розвитку бібліотекознавчих досліджень під час воєнного стану, особливостей підготовки фахівців спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» та актуальних напрямів функціонування бібліотечно-інформаційної сфери України в умовах соціальних трансформацій.

Ювілейні бібліотекознавчі студії були організовані спільними зусиллями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і проходили в змішаному форматі онлайнової (на платформі Zoom) та офлайнової зустрічі у Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв і Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.

Інформаційну підтримку Десятих бібліотечних студій надали фахові періодичні видання «Бібліотечний вісник», «Бібліотечна планета», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» та «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук».

У засіданні взяли участь провідні вчені-бібліотекознавці, бібліотечні фахівці, викладачі профільних закладів вищої освіти, аспіранти і здобувачі вищої освіти та представники інших установ, зокрема Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Львівського національного університету культури і мистецтв, Національного транспортного університету, Одеського національного політехнічного університету, Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Національного транспортного університету, Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «ХАІ», Маріупольського державного університету, Державної служби якості освіти України, Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації.

Вели засідання в. о. завідувача кафедри артменеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка В. В. Добровольська та директорка Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка історичних наук О. М. Василенко.

До програми цьогорічних Студій було відібрано 22 доповіді, автори яких – соратники, колеги, учні – послідовники відомого вченого і педагога, українського бібліотекознавця, документознавця і бібліографознавця, доктора історичних наук, професора, члена Академії наук вищої освіти України, члена-кореспондента Міжнародної академії інформатизації Михайла Семеновича Слободяника (1949–2015). Усі доповіді супроводжувалися презентаціями, що наочно підсилювало сприйняття та допомагало розкриттю заявлених тем.

З вітальним словом до присутніх звернулися Валерій Віталійович Марченко, ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, Тетяна Миколаївна Коваль, заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка історичних наук, і Олена Аркадіївна Політова, завідувачка кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені  Бориса Грінченка, кандидатка історичних наук.

Цікаві та змістовні доповіді представили Олена Вікторівна Григоревська, професорка кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця («Моделювання бібліотечно-інформаційних систем: дослідження М. С. Слободяника»); Тетяна Василівна Новальська, професорка кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв, докторка історичних наук, професорка («Концептуальна модель М. С. Слободяника підготовки фахівців для бібліотечно-інформаційної галузі»); Василь Георгійович Спрінсян, завідувач кафедри інформаційної діяльності та медіа-комунікацій Одеського національного політехнічного університету, кандидат мистецтвознавства, доцент, голова Асоціації документознавців України («Науковий спадок ученого, педагога М. С. Слободяника в інформаційній, бібліотечній та архівній справі України»); Юрій Іванович Палеха, професор Національного транспортного університету, кандидат історичних наук, доктор філософії («Розвиток ідей професора М. С. Слободяника щодо спеціального документознавства»); В’ячеслав Олегович Кудлай, завідувач кафедри інформаційної діяльності Маріупольського державного університету, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент («Від класики до інновацій: внесок Михайла Слободяника у бібліотекознавство та документознавство»); Вікторія Василівна Добровольська, в. о. завідувача кафедри артменеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, провідна наукова співробітниця відділу теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка («Науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» – 20 років у системі професійних комунікацій»); Оксана Миколаївна Тур, професорка кафедри гуманітарних наук, культури і мистецтва Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка («Наукова комунікація в добу штучного інтелекту»); В’ячеслав Іванович Бойко, в. о. завідувача кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, кандидат філософських наук, доцент («Феномен Михайла Слободяника в управлінні персоналом») і Олександр Григорович Кириленко, завідувач відділу лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, кандидат історичних наук, доцент («Десять років Бібліотекознавчим студіям»).

Завершуючи роботу ювілейних Десятих бібліотекознавчих студій, В. В. Добровольська наголосила, що репрезентовані виступи українських науковців і практиків засвідчили високий науковий рівень доповідачів. Підбиваючи підсумки засідання, присвяченого пам’яті професора Михайла Семеновича Слободяника, О. В. Василенко констатувала, що завдання України в умовах військової агресії повинні бути сконцентровані на формуванні суспільного сприйняття бібліотеки як провідного соціального інституту в сфері науки, освіти й культури та активного суб’єкта інформаційно-комунікаційної діяльності.

Оксана Клименко,

завідувачка відділу наукових видань

Інституту бібліотекознавства

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,

кандидатка історичних наук, доцентка