Термін «етнографія»  вперше вжив у 1607 р. німецький письменник

Й. Зоммер. У 1791 р. в Нюрнберзі з'явилося перше етнографічне видання «Етнографічний альбом», а з 1808 p. у Німеччині почав видаватися «Журнал з етнографії та лінгвістики».

     Країною, звідки бере свій початок етнологічна наука, можна вважати Німеччину. Німецька етнографія складається з двох частин:  Völkerkunde  — наука, що вивчає чужі народи, і Volkskunde — наука, що вивчає власний народ.  

     Етнографія має своїм завданням простежити історію формування нації, виявити етнічні елементи, з яких нація складається; описати специфіку даного народу та показати, що саме відрізняє одну націю від другої, або навпаки, що їх споріднює. Етнографія — це історія народу, яка охоплює історію його житла, одягу, харчування, його родинного укладу, форм побуту у широкому сенсі цього слова. Це історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв. Говорячи про етнографію, не можна уникнути розмови й про фольклор — явище, що так органічно пов’язане з етнографічною наукою і так корисно доповняє її, що практично їх не можна розділити.

     До Вашої уваги виставка «Етнографія та фольклор народів світу: Німеччина», підготовлена Відділом соціокультурної діяльності.