Василь Якович Василенко, заслужений діяч мистецтв України, президент благодійного фонду ім. С. Прокоф'єва, директор та художній керівник Міжнародного фестивалю оперного мистецтва «Золота корона», член Національної спілки театральних діячів України, автор трьох поетичних збірок «Де Рось дзвінка клекоче», «Медвинські сади» та «Тотоха». Передану ним до фондів Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського добірку віршів у двох поетичних збірниках, він охарактерізував так: поезія і музика – рідні сестри, які з дитинства полонили його душу, втягнувши її у чарівний вирій образів, у невгамовну стихію відчуттів і переживань. І тому не дивно, що музика, яка відіграє в житті першу скрипку, надихає поетичне слово. 1. Василенко В. Я. Медвинські сади : вірші / Василь Василенко. – Одеса : Друк, 2002. – 204 с. : іл. Книга містить поетичну добірку віршів, тісно пов’язаних з історичними подіями рідного краю, де народився Василь Якович та пройшли його дитячі та юнацькі роки - а саме з історією села Медвин, що на Київщині, яке славиться багатими фруктовими садами. Історія багата найрізноманітнішими подіями, а серед мешканців завжди було і є безліч обдарованих особистостей, десятки яких відомі далеко за його межами. 2. Василенко В. Я. Тотоха : поезії / Василь Василенко. – Донецьк : Донбас, 2009. – 147 с. : іл. Це книга філософських роздумів і переживань, пронизаних проблемами нашого сьогодення. Тема щирої любові до рідної землі, до її людей тісно перекликається з рядками, які сповнені кохання і ніжності до Жінки. Назва поетичної збірки «Тотоха» належить древньому кургану в рідному селі Медвин.

Інститут історії України НАН України в 2014 р. започаткував нову серію наукових досліджень – "Студії з регіональної історії" (відповідальний редактор – академік НАН України В. А.Смолій), спрямовану на створення наукового підґрунтя для вироблення концептуальних підходів дослідження регіонів України та популяризацію наукових знань з регіональної історії в українському соціумі. 1. Крим від античності до сьогодення: Історичні студії / ред. кол.: Смолій В. (відп. ред.), Бачинська О., Боряк Г., Верменич Я., Гуржій О., Даниленко В. (заст. відп. ред.), Крупина В., Кульчицький С., Лисенко О., Литвин В., Матях В. (відп. секр.) ; НАН України, Інститут історії України. – Київ, 2014. – 707 с. – (Студії з регіональної історії). На сторінках збірника з сучасних методологічних позицій представлено ретроспективу історії Криму від найдавніших часів до сьогодення. Особливу увагу приділено еллінській присутності в Північному Причорномор'ї; взаємовідносинам населення та державних утворень з оточуючими країнами на території Кримського півострова, насамперед Україною, від доби Середньовіччя до Нового часу; питанням військової, дипломатичної, господарської історії; статусу Криму в російських імперських та радянських політико-адміністративних структурах, у складі Української держави, а також проблемам охорони пам'яток історії та культури на півострові. 2. Папакін Г. В. Донбас на «чорній дошці»: 1932–1933. Науково-популярний нарис / Георгій Папакін ; НАН України, Інститут історії України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ, 2014. – 44 с. – (Студії з регіональної історії. Степова Україна). У брошурі висвітлені питання запровадження у Донецькому басейні репресивного антиселянського режиму «чорної дошки» в період Голодомору-Геноциду 1932–1933 років в Україні. Розкрито особливості запровадження таких санкцій проти місцевого селянського населення, створення умов, несумісних з життям, масштаби, та конкретні адреси застосування репресій. Показані наслідки господарювання комуністично-радянського режиму в донецькому селі на початку 1930-х років. Для всіх, хто цікавиться історичним минулим України та Донецького басейну. 3. Пиріг Р. Донбас у складі української гетьманської держави (травень-листопад 1918 року) / Руслан Пиріг ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2014. – 41 с. – (Студії з регіональної історії). У брошурі висвітлюється короткий період перебування Донецького басейну у складі гетьманської держави Павла Скоропадського. Розкрита обумовленість становища краю Брестськими мирними угодами та прагматичними інтересами Центральних держав. Показано діяльність місцевої адміністрації з наведення «спокою і порядку», функціонування міських та земських управ, повсякденне життя населення міст і сіл, грабіжницьку політику австро-німецьких військ. Аналізується тогочасний стан вугільної та металургійної промисловості регіону. Для всіх, хто цікавиться історичним минулим України і Донецького краю. 4. Схід і Південь України: час, простір, соціум. В 2 т. – Т 1: Колективна монографія / відп. ред. В. А. Смолій ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Я. В. Верменич, B. М. Даниленко, [та ін.]; авт. кол.: Л. Буряк, Я. Верменич (кер. авт. кол.), Т. Винарчук [та ін.] ; НАН України, Інститут історії України. – Київ, 2014. – 378 с. – (Студії з регіональної історії). Колективна монографія присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню нових просторово-часових підходів до дослідження регіональної специфіки Сходу і Півдня України. У полі зору авторів – історичні витоки диспропорцій і асиметрій у регіональному розвитку регіонів, глибинні причини незбігу політичних орієнтацій, ментальності та історичної пам'яті населення. В основу монографії покладено матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» (червень 2014 p.), які стануть у нагоді не лише фахівцям-науковцям, політикам, але й широкому загалу читачів. 5. Чухліб Т. В. Донеччина та Луганщина – козацькі землі України (XVI–XVIII ст.) / Тарас Чухліб ; відп. ред. В. Смолій ; НАН України, Інститут історії України. – Київ, 2014. – 105 с. – (Студії з регіональної історії. Степова Україна). Давнє минуле Донецької та Луганської областей, як невід’ємної складової історії України, насичене різними цікавими та маловідомими сторінками, головні з яких стосуються часів Козаччини. З XVI ст. землі Дніпрово-Донецького межиріччя були полем протистояння між Польсько-Литовською державою, Московським царством, Кримським ханством та Османською імперією, а в другій половині XVII–XVIII ст. увійшли до складу Української козацької держави. На основі оригінальних архівних та опублікованих джерел з України, Польщі, Росії і Туреччини, свідчень сучасників та наукової історичної літератури автор розкриває історію військово-господарського освоєння українцями від початку 1500-х рр. і до кінця 1700-х рр. території сучасних Донеччини та Луганщини. 6. Якубова Л. Д. Етнонаціональна історія Донбасу: тенденції, суперечності, перспективи в світлі сучасного етапу українського націотворення / Лариса Якубова ; НАН України, Інститут історії України. – Київ, 2014. – 109 с. – (Студії з регіональної історії. Степова Україна) У брошурі висвітлюється історія формування етнонаціонального складу українського Донбасу. На тлі поворотних віх політичної історії нового й новітнього часу розкриваються не лише обставини колонізації краю та участь окремих етнічних груп у його господарському освоєнні, а й принципи, форми й суть процесів етнокультурної взаємодії, стратегій етнокультурного виживання та суперечності, які вони генерували.

Анастасія Анатоліївна Романова та Микола Юрійович Бубнов подарували НБУВ кілька власних видань: 1. Бубнов М. Пути, дороженьки: автобиографическая повесть. - Уральск : ТОО Жайыкброкер LTD, 2013.- 204 с.; 2. Бубнов Н. Ю. Памятники старообрядческой письменности. - СПб. : Русская симфония, 2006. - 320 с.; 3. Бубнов Н. Ю. Слово о полку Игореве и поэзия скальдов. - СПб. : Русская симфония, 2006. - 416 с.; 4. Библиографические чтения памяти Константина Иллариововича Шафрановского (1900-1973). - СПб. : БАН, 2014. - 292 с.; 5. Книга в России. К истории академической библиотеки. - СПб. : БАН, 2014. - 194 с.

Деян Айдачич, сербський філолог, етнолінгвіст, літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук, подарував НБУВ такі праці: 1. Айдачич Д. Славістичні дослідження : фольклористичні, літературознавчі, мовознавчі. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2010. – 307 с. 2. Айдачич Д. Демони і боги у слов'янських літературах. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2011. – 183 с. У першій книзі зібрано статті про українсько-сербські зв'язки, про українську мову та літературу, а також славістичні праці - фольклористичні, літературознавчі та мовознавчі. У другій книзі зібрано статті про демонів і богів у фольклорі й літературі слов'ян.