18 грудня у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського Посольство Австрії в Україні та Австрійсько-американська фундація імені Фрідріха та Ліліан Кізлер презентували українсько-австрійську виставку «Фредерік Кіслер – художник, архітектор, візіонер», присвячену 125-річчю всесвітньо відомого митця.

Для більшості пересічних українців їх славетний співвітчизник Фрідріх Кізлер (Фредерік Кіслер) досі залишається маловідомим. Втім, у світі він добре знаний як мультимитець: художник, архітектор, дизайнер, інженер, театральний візіонер, філософ.

Найвідомішим і, водночас, єдиним втіленим у життя архітектурним проектом Фрідріха Кізлера є Храм Книги в Єрусалимі, збудований 50 років назад для збереження та постійного експонування старовинних манускриптів Мертвого моря. Однак, на думку дослідниці його творчості, кандидата мистецтвознавства, доцента КНУБА Світлани Біленкової цей проект випередив час.

Відкриваючи виставку, Світлана Біленкова зазначила, що Фрідріх Кізлер прагнув знайти ідеал гармонійного ідеального затишку, створити ідеальний дім, світ, мистецтво. Це прагнення було сформовано на тлі конфлікту між ідеальним перебуванням у материнському лоні й невідомим майбутнім, невідомим простором, у який потрапляє людина після свого народження. Це ж прагнення було реалізоване в спільному з американським архітектором Арманом Бартосом проекті й будівництві Храму Книги. «Фрідріх Кізлер вважав, що найцінніше – те, що спричиняє переродження, усвідомлення чогось незнайомого – завжди знаходиться всередині. У самому центрі Храму Книги знаходяться знамениті сувої, зокрема Книга Мудрості, Кумранські рукописи», – зауважила Світлана Біленкова.

У рамках відкриття виставки «Фредерік Кіслер – художник, архітектор, візіонер» Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (НБУВ) представила раритетні єврейські видання, що зберігаються у відділі фонду юдаїки. Ірина Сергєєва, канд. іст. наук, завідувач відділу ознайомила присутніх з єврейськими стародруками друкарень Венеції, Берліну, Амстердаму, виданнями єврейських друкарень України кінця XVIII – початку XIX ст. (Славута, Бердичів, Корець), більш пізніми книжками, надрукованими у Львові та Вільні (Вільнюсі), оригінал-макетом «Альбому єврейської художньої старовини. Том 1», підготовленим видатним дослідником єврейської етнографії Семеном Анським у 1918 році із обкладинкою роботи знаного книжного графіка Соломона Юдовіна. Неабиякий інтерес у відвідувачів виставки викликали репродукції художніх оздоблень пінкасім (записників єврейських громад та товариств) України із фондів НБУВ.

Про важливу роль Фрідріха Кізлера в розвитку світового мистецтва говорив Михайло Дьомін, професор КНУБА. Він назвав відкриття виставки, присвяченої всесвітньо відомому мультимитцю, поважною подією у вітчизняній культурі. «Сьогодні Кізлер – відомий майстер, який об’єднав Україну, Німеччину і США. Його творчість американського періоду 20–30-х рр. XX ст., представлена на виставці, свідчить про те, що Фрідріх Кізлер стоїть у першому ряду світової авангарду»,  – наголосив Михайло Дьомін.

Розповідаючи про свого земляка, головний архітектор м. Чернівці Наталія Хілько із особливим теплом відзначила: «Відкриття 125 років потому імені архітектора Кізлера для Чернівців – це настільки знакова подія, як заново народитися. Ми маємо робити все, щоб входження ідей Фрідріха Кізлера в сучасну українську архітектуру не зупинялося, маємо шукати нестандартні підходи». Наталія Хілько поділилася з відвідувачами виставки планами чернівчан зі створення рекреаційного простору – дворика Кізлера, і запевнила, що не зважаючи на певні складнощі в реалізації цієї ідеї, таке місце в Чернівцях скоро з’явиться.

На завершення презентації Світлана Біленкова ознайомила учасників презентації з експонатами виставки. Неймовірне зацікавлення викликала детальна й захоплива розповідь Свтлани Біленкової про ідеї Фрідріха Кізлера щодо ідеального міста на стовпах, ідеального будинку, моделей інтер’єрів, спіральної сцени, рухомих костюмів і скульптур, мультифункціональних меблів у «корреалістичному» стилі та багато іншого.

Виставка експонуватиметься до 30 січня 2016 року.

Вхід вільний. Запрошуємо всіх бажаючих!

Прес-служба НБУВ

Фото: Кирило Леванюк