18 червня виповнюється 125 років від дня народження видатного бібліографа і книгознавця, фундатора бібліотечної справи в Україні – «нескореного велета української книги» Юрія Меженка (1892–1969). З цієї нагоди у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського розгорнуто книжково-документні експозиції, що розкривають віхи життєвої біографії й багатогранну діяльність вченого на нині української культури, а також його внесок в історію НБУВ, у заснуванні якої він брав безпосередню участь і двічі був її керівником.

Юрій Олексійович Меженко (справжнє прізвище – Іванов) був універсальним бібліологом: глибоким дослідником в галузях книгознавства, бібліографії і бібліотечної справи та літературознавцем й істориком українського театру. Одночасно він був також талановитим організатором  і  керівником  низки наукових книгознавчих і бібліотечних установ (директор Головної Книжної палати в Києві, голова Ради бібліотекарів Всенародної Бібліотеки України у 1920-1922 рр., директор Бібліотеки Академії наук України у 1945-1948 рр. (нині Національна бібліотека України імені В. Вернадського), перший директор Українського наукового інституту книгознавства (1922-1931)), засновником  і  відповідальним  редактором  бібліологічних  видань в Україні, творцем найповнішої в світі літературно-мистецької «Шевченкіани», автором фундаментальних бібліографічних посібників з різних галузей знань. "… Своєю багатогранністю, ерудицією європейського рівня, послідовністю філософських поглядів, сміливим критичним словом, великим організаційним талантом, він завжди був вище свого оточення. Таким не прощали...», – писав про Меженка Я. Дашкевич.

Присвячена ювілею Юрія Меженка виставка, що демонструється у виставковому холі головного корпусу Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (просп. Голосіївський,3), представлена виданнями із основного фонду НБУВ.

У центрі експозиції – бібліологічна спадщина вченого. Тут експонуються перші його твори з бібліотекознавства та окремих питань бібліографії – «Міжнародна децимальна бібліографічна класифікація» (1919), «Бібліотечна техніка» (1921 «Підсумки і деякі перспективи в українській бібліологічній роботі» (1925), «Теоретичні передумови організації української бібліографічної роботи» (1926) «Актуальні питання української бібліографії» (1927 р.), «Українська книжка часу великої революції» (1927), «До питання про виявлення динаміки літературного процесу бібліографічним методом» (1930), «Державна бібліографія на Україні і потреби наукової роботи» (1931), «Тризначні авторські Катерові таблиці, пристосовані для українських бібліотек» (1932) та інші.  

Поміж представлених в експозиції основних наукових праць привертають увагу роботи Юрія Олексійовича з різних проблем українського книгознавства, написані під час його перебування на посаді директора Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) – найбільш плідного етапу його різнобічної дослідницької, просвітницької й видавничої діяльності. Це, зокрема, вступні статті до «Трудів» УНІК, наукові розвідки, оглядові статті та рецензії, опубліковані в започаткованому і редагованому ним журналі «Бібліологічні вісті» (органі УНІКу) та щомісячному літературно-художньому і громадсько-політичному журналі «Життя й революція», в редагуванні якого він також брав дуже активну участь, а також окремі випуски «Науково-популярної бібліотеки книгознавства».  У цих роботах Меженко порушує питання організації вичерпного поточного обліку друкованої продукції України, укладання репертуару української книжки, збирання фонду «Україніка», вибору оптимальної системи бібліотечно-бібліографічної класифікації, місії наукових бібліотек, підготовки книгознавчих кадрів і т. ін., які й дотепер не втратили певним чином своєї актуальності.

Окремо на виставці експонується значний меженківський доробок, де Юрій Олексійович  постає як  видавець, літературний і театральний критик, оглядач і перекладач. Ця частина експозиції представлена передовсім книжками, які Ю.О. Меженко готував до друку (упорядкував та писав до них передмови), – «Кобзар» Т. Шевченка, «Енеїда» І. Котляревського, «Байки та вірші» Л. Глібова, «Твори» І. Нечуя-Левицького та ін. Дослідники-літературознавці знайдуть тут також цілу низку критичних статей, у яких Меженко, за словами літературознавця В.В. Міяковського, виявив себе «як критик з тонким смаком і гострим зором». На виставці експонуються статті про творчість П. Тичини, В. Кобилянського, М. Хвильового, Є. Плужника, а також рецензії на збірки творів Д. Загула, М. Рильського, П. Тичини, М. Хвильового та інших, опубліковані у часописах і збірниках, які підтримували національно-визвольні змагання українського народу, захищали гуманістичні та демократичні традиції національної культури  – «Літературно-критичний альманах», «Гроно», «Шлях», «Книгарь». Окрім цього, у розділі представлено кілька публікацій, що репрезентують плідну діяльність Юрія Олексійовича і в галузі театрального мистецтва – статті і рецензії на вистави українських театрів 1920-1930-х рр., наукові розвідки, присвячені М. Кропивницькому, Л. Лівицькій, Г. Затиркевич-Карпинській, П. Саксаганському та іншим корифеям української сцени.

В окремому розділі експозиції представлено джерела, що відображають наукові студії біографічної, літературознавчої, видавничої та епістолярної  спадщини Меженка. Увагу зацікавлених відвідувачів тут привертає науковий доробок фахівців Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, зокрема: ґрунтована колективна праця – біобібліографічний покажчик «Юрій Олексійович Меженко (1892–1969): матеріали до біографії" (1994), у якому з вичерпною повнотою представлено всі праці Ю. Меженка та літературу про нього, видану як в Україні, так і поза її межами;  монографічне дослідження провідного наукового співробітника НБУВ Надії Стрішенець «Бібліографічна спадщина Юрія Меженка» (1997); збірник доповідей учасників конференції, присвяченої 120-річчю від дня народження Ю.О.Меженка, що відбулася в Національній бібліотеці України імен В.І.Вернадського в 2012 році,– «І тільки незмінна книга!» (2013); монографія директора Інституту книгознавства НБУВ, доктора історичних наук Галини Ковальчук «Український науковий інститут книгознавства(1922-1936» (2015).  Не менш цікавими є і експоновані тут львівські видання, що висвітлюють дослідження епістолярної спадщини Ю. Меженка – «Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923-1969)» (2002) та «Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945-1969)» (2009).

Внесок Юрія Олексійовича Меженка в історію Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського демонструє виставка, розгорнута в читальній залі бібліотекознавчої літератури Інституту бібліотекознавства й представлена в електронному вигляді на порталі НБУВ.

Поміж іншого тут демонструються публікації Меженка, що висвітлюють обґрунтування та практичну діяльність з реалізації ідеї національної бібліографії,  опубліковані у започаткованих ним виданнях Бібліотеки Академії наук УРСР – «Журналу Бібліотеки Академії наук УРСР» (за 1946- 1947 рр.), та «Наукового збірника».

Особливо цікаві експонати – машинописний варіант (в оправі) матеріалів перших Меженківських читань, які відбулися у Центральній науковій бібліотеці України ім. В.І.Вернадського (нині НБУВ) до 100-річчя Ю.О.Меженка, а також статті про Ю. Меженка, написані як його сучасниками  (С. Постернак, Л. Биковський, М. Куфаєв, Ф. Сарана та ін.) так і нинішніми дослідниками його спадщини (Н. Стрішенець, Т. Ківшар, Г. Ковальчук, Н. Королевич та ін.).

Ознайомитись з експозицією можна за посиланням: http://www.nbuv.gov.ua/node/3560

Огляд підготовлено з використанням видань:

Юрій Олексійович Меженко (1892-1969) : матеріали до біогр. / уклад. : Т. А. Ігнатова, Н. В. Козакова, Н .В. Стрішенець. – Київ, 1994. – 175 с.

«І тільки незмінна книга!» : зб. статей до 120-річчя від дня народження Юрія Олексійовича Меженка (1892-1969) / НАН України, Нац. Б-ка України ім. В.І.Вернадського ; уклад., відп. ред. Н. В. Стрішенець. – Київ, 2013). – 120 с.