1663 у Ніжині відбулася Чорна рада – загальна козацька рада, скликана за наказом російського царя Олексія Михайловича для обрання першого гетьмана Лівобережної України. Скликанню ради передувала гостра політична боротьба, що розгорнулася на теренах Лівобережжя. Головними претендентами на булаву виступали: наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник В. Золоторенко та кошовий отаман Запорозької Січі І. Брюховецький. Політичні програми Я. Сомка та В. Золотаренка відбивали переважно інтереси заможного козацтва Лівобережжя. У відносинах з російською стороною вони виступали за автономію гетьманату, залишаючись під протекцією російського царя, але з гарантіями непорушності козацьких прав і вольностей. І. Брюховецький виступав за необхідність обмеження повновладдя гетьмана та козацької старшини, розширення повноважень міського самоврядування, а також посилення владних повноважень царської адміністрації в Україні, збільшення військової присутності Російської держави в українських містах та пропонував замінити інститут гетьманату інститутом царського намісника. Перший день Чорної ради, 27 червня, пройшов у гострих протистояннях сторін, із застосуванням холодної та вогнепальної зброї, участь в яких взяли також і відділи російського війська. Після відновлення ради 28 червня її учасники безперешкодно проголосили Брюховецького гетьманом Лівобережної України. Натомість наказного гетьмана Я.Сомка, полковників В.Золотаренка, О.Силича, та ін., генеральних писарів, ряд старшин полкового і сотенного рівня було взято під варту. Історичні події, пов’язані з підготовкою та проведенням Чорної ради, стали канвою для створення П. Кулішем першого в українській художній літературі історичного роману "Чорна рада".

Матеріал взято з Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.