1941 проголошення Акту відновлення Української держави. 30 червня, не чекаючи основних сил німецької армії, до Львова увійшов батальйон "Нахтігаль" (північна група "Дружини українських націоналістів" на чолі з Р. Шухевичем), який мав забезпечувати проголошення державотворчого акту. О 18.00 у будинку місцевої "Просвіти" на площі Ринок розпочалися Українські національні збори, на яких були присутні понад 100 делегатів з усієї України, а також представник митрополита Андрія Шептицького – Йосип Сліпий. О 20:00 збори на чолі з Ярославом Стецьком проголосили Акт відновлення Української Держави та сформували тимчасовий уряд – Українське державне правління. На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про акт і передала благословіння митрополита Андрія Шептицького з цієї нагоди. Акт закликав українців «не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Влада». Наступним кроком мало стати відновлення Української держави у Києві. У багатьох населених пунктах були оперативно створені й розгорнули діяльність українські органи влади. Підготовка Акту здійснювалася таємно і стала повною несподіванкою для окупаційної німецької влади. Не переконавши С. Бандеру та Я. Стецька відкликати Акт, за кілька днів їх заарештували й згодом направили у концтабір Заксенгаузен. 11 липня була заборонена діяльність будь-яких українських організацій, а у вересні нацисти розпочали масові арешти та розстріли оунівців.

Підготовано за матеріалом Українського інституту національної пам’яті.