1990 Верховна Рада УРСР ухвалила державно-правовий акт – Декларацію про державний суверенітет України, покликаний гарантувати національні інтереси народу України. Державотворчий акт складався з 10 розділів, в яких детально окреслювались основи державного, політичного та економічного ладу України. Декларація про державний суверенітет визначила республіканську форму правління, визначила суверенітет України як "верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах". Територія УРСР в існуючих кордонах проголошувалася недоторканною. Верховна Рада УРСР постановляла, що віднині від імені народу України може виступати тільки вона. Декларація утверджувала виключне право українського народу на володіння, користування та розпорядження національним багатством своєї країни. Декларація започаткувала процес новітнього державотворення в Україні, створила правові передумови для ухвалення 24 серпня 1991 Акта проголошення незалежності України.