Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) як структурна одиниця в сучасному вигляді виник порівняно недавно. Фонд відділу сформувався на основі Подільської філії Всенародної бібліотеки України (ВБУ). 4 грудня 1923 р. Рада ВБУ прийняла рішення про надання бібліотеці та будинку колишньої Київської Духовної Академії (КДА) статусу філії ВБУ, а А. С. Криловський (бібліотекар КДА) обійняв посаду завідуючого Київською (Подільською) філією. За філією закріпили будинок шкільного корпусу Братського монастиря, де з часом було сконцентровано всі, передані до ВБУ, монастирські бібліотеки. Оскільки в перші роки комплектування Бібліотеки в основних приміщеннях ВБУ не було місця для зберігання великих бібліотечних колекцій та зібрань, що почали надходити у результаті ліквідації дореволюційних організацій та установ і націоналізації їх майна, багато колекцій були змушені залишатися на місцях. Таким чином, колекції та зібрання, що стали джерельною базою відділу, досить довгий час були розкидані по різних книгосховищах Києва. Старанням А. Криловського до Київської (Подільської) філії ВБУ, що зберігала майно націоналізованих установ, впродовж 1925-1935 рр. були перевезені бібліотеки Михайлівського Золотоверхого, Микільського, Видубицького монастирів, а також бібліотеки Києво-Печерської Лаври та Почаївської Лаври, інших духовних закладів.

У 1925-1927 рр. до ВБУ була передана бібліотека колишнього імп. Університету св. Володимира. У філії було відкрито видачу книг за абонементами науковим працівникам та спеціалістам науко-дослідних установ АН УРСР тощо. У 30-тих роках минулого століття, виконуючи завдання про забезпечення максимального доступу читачів до фондів, що користувались підвищеним попитом читачів, комплектування Київської (Подільської) філії відбувалось переважно виданнями іноземними мовами, художньою та соціально-політичною літературою, а також стародруками. Збирацька політика Бібліотеки була орієнтована на придбання цілісних бібліотечних колекцій та зібрань приватних осіб і установ. На початку 30-х років ХХ ст. до філії була перевезена частина бібліотеки Камянець-Подільського інституту народної освіти, а також місцевого крайового музею. З державного книгосховища Житомира в 30-х рр. було передано до ВБУ 90 178 одиниць збереження, із них 135 інкунабул (першодруків, що вийшли в різних містах Європи з 40-х рр. XV ст. до 1500 р. включно), 326 палеотипів (видання 1501–1550 рр.), альдин (книги, надруковані венеціанським друкарем Альдом Мануцієм наприкінці XV – на початку XVI ст.) та ельзивірів (видання голландської фірми Ельзевірів кінця XVI – початку XVII ст.), 1 600 рукописів, 17 180 стародруків (без врахування бібліотеки Шодуарів та католицьких бібліотек), 9 421 книга із бібліотеки Шодуарів, 32 230 книг із католицьких бібліотек, 9 176 книг із Православної духовної семінарії, 3 470 журналів та іноземних газет, 90 журналів і газет російською та українською мовами, 5 329 книг польською мовою, 641 книга французькою, англійською, німецькою мовами, 1 060 книг з бібліографії, енциклопедії та каталоги, 850 нотних зошитів, 3 980 книг із теології різними мовами тощо I. Зараз зібрання католицьких бібліотек нараховує близько 20 тис. одиниць збереження.

У 1939 р., у приміщенні колишнього філософського класу, було відкрито читальний зал нового профілю. Тут містилися каталоги та довідкова бібліотека. Проте, у відповідності до політичних реалій того часу, через обмежений доступ з “ідеологічних мотивів” та неможливість повноцінного введення до наукового обігу (фонд був практично законсервований), а також специфічний тематичний склад колекційних фондів, доступ читачів, і навіть самих співробітників, до колекцій та зібрань був закритий.

Під час другої світової війни та окупації Києва німецькими військами фонди ВБУ були вивезені до Уфи. Проте частину фонду не вдалося вивезти і вона була пограбована німецькими загарбниками. До Німеччини було вивезено більше 5 тисяч примірників книг, серед яких були і стародруки. З другої половини 1944 р. почали повертатися книги, евакуйовані до Уфи. У 1945 р. частина книг, вивезена німецько-фашистськими загарбниками, повернулася з Німеччини.

У 1944-1950 рр. відбувся післявоєнний перерозподіл фондів між бібліотеками Києва, внаслідок якого до філії потрапило близько 500 тисяч одиниць зберігання журналів. У свою чергу з використанням фондів ЦНБ та її філії було укомплектовано цілий ряд бібліотек науково-дослідних інститутів АН УРСР та інших організацій. Роботу читального залу було поновлено у 1949 р. На 50-ті роки ХХ ст. припало упорядкування фондів та їх повне розкриття. До другої половини 60-х років колекційні видання особливим попитом не користувались. Фактично це був спеціалізований фонд, до якого читачі не мали широкого доступу. Ситуація змінилася, коли завідувачем філії став П. А. Сотниченко. Був проведений розподіл фондів бібліотеки між іншими резервними бібліотеками м. Києва, який привів до значного звільнення місця; почалася реконструкція фонду відділу: його упорядкування, розкриття та введення до наукового обігу, яке триває і сьогодні.

Після пожежі у 1964 р. у головному корпусі Бібліотеки сталися структурні зміни, – бібліотека отримала назву Центральної наукової бібліотеки (далі ЦНБ) АН УРСР, а структурний підрозділ, де зберігали книжкові колекції, отримав статус сектору філії відділу фондів Бібліотеки. Очолив новостворений сектор П. А. Сотниченко, який, згодом, і став завідувачем філії. Період збирання, накопичення та консервації закінчився, на зміну прийшло упорядкування, розкриття та введення до наукового обігу.

У 1992 р. фонди Філії були перевезені з будинку на Подолі до приміщення, що знаходиться на Володимирській, 62. Сектор відділу фондів НБУВ стає Відділом бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ і структурним підрозділом Інституту української книги (1993 р.).

Бібліотечні колекції та зібрання, що знаходяться сьогодні у відділі, діляться на бібліотеки духовних закладів дореволюційної Росії, бібліотеки вищих та середніх учбових закладів Російської імперії (до складу цих бібліотек часто входили родові зібрання видатних державних та культурних діячів, що також зберігались і окремим комплексом), фонд дореволюційної релігійної та світської періодики, зібрання окремих видів документів (палеотипів, Біблій тощо).

Колекції духовних закладів представлені двома великими бібліотеками – Київської духовної академії (КДА)^XIII та Києво-Печерської лаври (КПЛ). Крім того, у відділі сконцентровані монастирські зібрання Михайлівського Золотоверхого, Микільського, Видубицького монастирів, Почаївської лаври, Софійського собору та інших церков і монастирів, фонди яких надходили до ВБУ після їх закриття впродовж 1925–1931 рр. ^II

Історія створення бібліотеки КПЛ почалася з першої половини XVIII ст., коли після пожежі 1718 р. була знищена значна частина майна Києво-Печерської Лаври, серед якого було й багате у свій час книгосховище. Після пожежі наставник Лаври архімандрит Іоанікій Сенютович відновив друкарню Києво-Печерської лаври та заклав основу Лаврської бібліотеки. Книги та рукописи були передані в бібліотеку з філіальних бібліотек, які належали Лаврі – Микільського, Больнічного монастиря, церков Ближніх та Дальніх печер, Китаївських та Голосіївських пустиней, а після затвердження штату монастирів – зі скасованих вотчинних церков. У подальшому бібліотека КПЛ поповнювалась книгами, одержаними від настоятелів Лаври, архімандритів, митрополитів, намісників, ченців та приватних осіб, а також книгами, придбаними на кошти Лаври. Лаврська бібліотека була цінним зібранням як у бібліографічному, так і науковому відношенні^III. У 1919 р. розпочалася робота щодо передачі бібліотеки Києво-Печерської лаври ВБУ. У 1925-1935 рр. бібліотека Києво-Печерської лаври була опрацьована. На сьогодні обсяг Лаврської бібліотеки становить близько 14 000 од. зб.

Бібліотека Софійського собору зараз нараховує близько 1170 одиниць зберігання переважно духовного змісту, багато історичних та філологічних книг. Фонд складався із книг, подарованих київськими митрополитами, друкованих та рукописних, старослов’янською, російською, грецькою, єврейською мовами та латиною ^IV. Серед них дари Т. Щербацького, митрополита Самуїла, київського митрополита Євгенія Болховітінова (346 назв). На книгах зустрічаються записи митрополита Варлаама, Дмитра Ростовського, ростовського єпископа Афанасія, архімандрита Іларіона Лазаревича, ієромонаха Іохима Костенецького ^V.

Бібліотека Києво-Братського училищного монастиря складалась з великої кількості духовних журналів. Наприкінці XIX ст. її фонд нараховував 320 одиниць зберігання. Це були переважно богословські книги, збірники проповідей і підручники, систематизовані за галузями знань. Серед пожертв бібліотеці – дар митрополита Серапіона ^VI.

Бібліотека Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря на кінець XIX ст. містила близько трьох тисяч томів. Серед пожертв – дар митрополита Іова Борецького. Книги бібліотеки поділялися на чотири відділи. До першого відділу входили книги церковнослов’янською та російською мовою, переважно богословська література, а також твори класиків та філософів, книги із законознавства, мовознавства, історії, фізики та математики. До другого відділу входили друковані книги іноземними мовами: грецькою, єврейською, латинською, французькою, німецькою, польською. Переважали книги релігійного змісту, а також твори з філософії, психології, логіки, юриспруденції, математики, фізики, медицини, сільського господарства, історії, географії тощо. Третій відділ бібліотеки містив рукописи церковнослов’янською та іноземною мовами богословського змісту. В четвертому відділі знаходилися грамоти, давні акти, господарчі документи, плани, що відносилися до діяльності Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. Значну частину бібліотеки складали духовні журнали ^VII. Зараз бібліотека Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря налічує близько 1000 книг.

Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій зберігає бібліотечні зібрання найбільших навчальних закладів Російської імперії в Україні. Серед них бібліотека Імператорського Університету Св. Володимира, історія створення та функціонування якої викладена в монографії ^VIII. Найбільш повно представлена в університетському фонді література з історії, економіки, медицини та продукція університетської друкарні. Це повні річні комплекти “Университетских Известий” з вересня 1861 р., “Чтения и историческом обществе Нестора-летописца” у 24 томах. Велика частина журналів (наприклад, “Русский архив”, “Русская старина”) зберігається повними серіями і річними комплектами з хронологічним охопленням за багато десятиліть.

Крім того, у Відділі знаходяться зібрання, які хоч і були у складі університетської бібліотеки, проте завжди зберігались окремим комплексом. Це Королівська бібліотека “Regia” (бібліотека польського короля Станіслава Августа Понятовського), дослідженням якої активно займаються польські дослідники (Х. Ласкаржевська, А. Дзендзьол, М. Мельчевська та ін.) ^IX, родове зібрання Яблоновських, ретельне опрацювання якого виконано С. О. Булатовою ^X, бібліотеки Мікошевських та Мнішків, яким присвячена робота І. О. Ціборовської-Римарович ^XI, бібліотеки Кременецького єзуїтського колегіуму, Бердичівського монастиря босих кармелітів, Почаївського повітового училища, Віленської медико-хірургічної академії, залишки розформованої після Великої Вітчизняної війни бібліотеки подільського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. Родове зібрання графів Йоахима Литавора та Адама Хрептовичів стала об’єктом наукового дослідження вчених України та Білорусі в рамках міжнародного проекту ЮНЕСКО.

Серед зібрань навчальних закладів, що зберігаються у відділі, - бібліотеки Прилуцького вищого навчального училища, Маріупольської Олександрійської гімназії, Рославльської гімназії, Луцької колегії, Гощанської колегії, Острозької колегії, Київського комерційного інституту, Інституту шляхетних дівчат, Другої та Третьої київських гімназій, Кадетського корпусу, зібрання луцько-житомирської консисторії тощо.

У відділі зберігаються також фонди періодичних видань до 1917 р., котрі розділені на світську та релігійну частини. Фонд був сформований у середині ХХ ст. шляхом вилучення періодичних видань зі складу окремих колекцій та зібрань.

Окремим комплексом стоять палеотипи (видання 1501-1550 рр.) та зібрання Біблій.

Релігійні православні та світські журнали надійшли до ВБУ в 20 х роках минулого століття у складі монастирських, навчальних, державних та приватних бібліотек, на що вказують печатки, штемпелі та автографи. Фонд об’єднує найвідоміші православні журнали ХІХ століття “Христианское чтение”, “Воскресное чтение”, “Православный собеседник”, “Духовная беседа”, “Домашняя беседа”, “Православное обозрение”, “Душеполезное чтение”, “Странник”, повні комплекти наукових релігійних видань “Труды КДА”, “Творения святых отцов в русском переводе”, “Богословский вестник”, “Вера и разум”.

Представленні офіційні спеціальні видання: “Вестник военного духовенства”, “Церковные ведомости”, “Церковный вестник”, “Народное образование”, “Циркуляр по духовно-учебному ведомству”, “Приходское чтение”. У фонді є також видання різних церковних конфесій, наприклад, баптистів - “Вера”, “Христианин”, старообрядців “Истина”, “Слово церкви”, місіонерських організацій - “Голос церкви”, “Миссионер”, “Миссионерский сборник.

Детальніше ознайомитися зі складом фонду можна із праці Л. М. Дениско^XII.

Фонд світських періодичних видань представлений російськими періодичними виданнями кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.

Фонд включає офіційні державні видання - “Журнал министерства народного образования”, “Журнал министерства внутренних дел”, “Журнал министерства юстиции”; спеціалізовані наукові журнали “Горный журнал”, “Етнографічний збірник”, “Право”, “Вестник археологии и истории”, “Варшавский военный журнал”, “Вестник права”, “Вестник офтальмологии”, “Вестник промышленности”, “Военный сборник”, “Военно-медицинский журнал”, “Журнал русского физико-химического общества”; у відділі є повний комплект такого журналу як “Университетские известия”, популярні літературні видання Російської імперії “Отечественные записки”, “Нива”, “Маяк” та ін.; зберігаються записки, відомості, щорічники наукових товариств та організацій: “Записки Ново-Александрийского общества сельского хозяйства”, “Записки Новороссийского университета”, “Записки русского археологического общества”, “Известия и ученые записки Казанского университета”, “Временник Демидовского юридического лицея” тощо.

^IАрхів НБУВ, оп. 1, спр. 45, арк. 53, 75–84.

^IIАрхів НБУВ, оп. 1, спр. 45, арк. 53, 75–84.

^IIIМихаил Иероним // Систематический каталог книг библиотеки Киево-Печерской Лавры. Т. 1. – Киев.: Тип. Киево-Печерской Успенской Лавры, 1908. – С. I–II.

^IVУказатель святыни и священных достопримечательностей Киева, как в самом городе, так и в его окресностях для поклонников, посещающих святые места Киевские. – 5 е изд. – К.: Тип. Киево-Печерской лавры, 1871. – С. 161-162.

^VОрловский П. София Киевская ныне Киево-софийский кафедральный собор. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1898. – С.57-58.

^VIМухин Н. Киево-Братский училищный монастырь: Исторический очерк. – К.: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1893. – С. 297.

^VIIГолованский Е. Киево-Златоверхо-Михайловский первокласный монастырь и его скит Феофания. – К.: Тип. В. И. Давыденко, 1878. С. 81–84; Киево-Златоверхо-Михайловский монастырь: исторический очерк от основания его до настоящего времени. – К.: Тип. С. В. Кульженко, 1889. – С.108.

^VIII Мяскова Т. Є. Бібліотека університету Св. Володимира: з історії комплектування (1834-1927рр.). - К.: НАН України. Національна бібліотека ім. В.І.Вернадського, 2005. – 184 с.

^IXLaskarzewska H. Biblioteka Krola Stanislawa Augusta Poniatowskiego // Dziennik Kijowski. – 1996. – No 12,14. – S. 5.

^XБулатова С. О. Книжкове зібрання роду польських магнатів Яблоновських у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. Інститут рукопису. — К.: НБУВ, 2006. — 334с. : іл.

^XIЦіборовська-Римарович І. О. Родові бібліотеки Правобережної України XVIII ст. (Вишневецьких – Мнішків, Потоцьких, Мікошевських): історична доля та сучасний стан. : Монографія. - Київ :НБУВ, 2006. – 394 с.

^XIIРелігійні православні періодичні видання ХІХ – початку ХХ ст. у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: каталог. – К., НБУВ, 2001. – 200 с. (до історії фондів)

^XIIIДениско Л.М. Бібліотека Київської Духовної академії (1819-1919).– К. – 2006. – 222 С.